Перший запис у блозі - і відразу про продаж

Так вийшло, що ми по-справжньому починаємо цінувати тільки тоді, коли втрачаємо. Ну от і мене пробило на сентиментальні почуття.

<
Якийсь час тому я виставив авто на продаж.А завтра з самого ранкудо мене приїжджає жалісливий і благаючий молодий тато із Закарпаттяі їде на моїй Няші.Якщо хлопці їдуть з інших областей, вони їдутьна твоїй машині.Ну цей хлопець точно, він крім моєї інші й дивитисяне буде. Справа в тому, що я мав необережність сказати - "окей, явипущу тобі 400 баксів, але нижче не буде, щоб ти там незнайшов)". При тому, що того ж дня, вже після нього, з'явився щепокупець, що ніби згоден забрати за -200, і теж їде, але зХаркова.

Не вдаватимуся до деталей діалогу, але зрештою вийшло так, щохлопець з Харкова найняв інспектора з чекером і товщиноміром, якийоглянув мою тачилу біля мрео повідомив, що машина моя не така вже йбезневинна (привіт двоюрідному братові, у якого мій батько за моїгроші "за знайомством" купував "не биту, не фарбовану") і та ціна, яку я прошу, навіть зі скидончиком - це відмінне співвідношенняціна/якість.
У результаті Харків'янин готовий забрати тільки якщо буде -500 і унього є ще варіанти, а Закарпатець — сприймає моє -400 як маннунебесну і з палаючими очима їде з двома пляшками коньяку тадомашнім вином. У будь-якому випадку, він ще 300 доларів витратитьна підфарбування капота і бампера. Отже совість моя чиста :)Взагалі, я хотів писати не про це. Я дуже люблю маленькі, швидкімашинки. По-перше тому, що найчастіше я в ній катаю тільки себе ісвій рюкзак, іноді ще красиву дівчину). Я не заїжджаю, на брівки, бо завжди краще припаркуватися трохи далі і пройтися, ніж вилазитина тротуари. І картоплю возити мішками я теж не збираюся — благо цевже пережиток минулого. Машина в моєму випадку — для душі, а не дляпрактичності. Причина продажу моєї німецької Няші — один бадьорийяпонець, дуже близький за духом, але в рази потужніший іяскравіший. . Я думаю, я незабаром відпишуся про нього у своємублозі). У мене виникло дуже дивне почуття. Начебто ти обриваєшстосунки з дуже близькою тобою людиною. Весь цей час я ніби був здівчиною, простакуватою, милою, зі своїми недоліками… але вона булатакою чуйною і вірною, юркою — ми вміли проводити час весело) І тутя зустрів красуню — молодшу, з ногами до вух, вся така наворочена, доглянута, із чудовою фігурою. Яка здатна на такі речі, що Няше іне снилося: