Прощавай ... І до швидкого!

Ось і закінчилася наша з Кубиком історія. 23 вересня машина булапродана чудовій сімейній парі та вирушила своїм ходом до містаБердичів.

< br> За автомобіль не переживаю, тому що впевнений що вінпотрапив у хороші руки :) У руки такого ж маніяка як і я, який непобоявся і помчав за кілька сотень кілометрів у невідомість засвоєю мрією… :)
З теперішнім господарем домовилися підтримувати зв'язок, може я чимзможу допомогти, та й взагалі цікаво як справи у машинки.
Проводили хлопців із міста на Київську трасу вже на Бегемоті, ічорт забирай як же не звично бачити свій же автомобіль у дзеркалізаднього виду… Дивні почуття долали мене в той момент. Знайшовсяновий господар, і не просто людина, а досить грамотний у технічномуплані хлопець який закінчить все те, що я не встиг зробити, а зіншого боку сумно, тому що разом з машиною їхала далеко і назавждичастинка мене самого... І навіть погода в той момент вибухнуластрашною зливою. Зупинившись під "конюшинним" мостом ми остаточнопопрощалися, обмінялися рукостисканнями та побажаннями щасливої​​дороги. Після машинка впевнено рушила в дорогу до нового будинку, а ми з сумом проводжали поглядом світло задніх ліхтарів, щовіддаляються…

Прощавай і до швидкого… :)

>
Прощальне фото двох братів :)