Почалося… знову метушня з музикою

Сам не вірю, що дозрів на черговий запис. Але настав час, бо, інакше, все вивітриться з пам'яті.
Роздуми про маленького активного сабика під сидінням якось плавноперейшли в розгортання повномасштабної операції ... Ув'язатикумедну хондовську батарейку на 45Ач з посиленими фронтами/тилами ісабвуфером - завдання та ще ... «Покуривши» інфу, я став крадькомапоглядати на п'ятиканальник, а точніше, на Alpine PDX-V9., навиході - більше, компактний - ага, значить, можна не тільки вбагажник, ну і ще купа плюсів, ліньки розписувати. Коротше, лякавтільки цінник за нього. Подумки прикидати систему, потім кидати зарозмірами з мануалів картонні макети і приміряти, куди все стане, радитися, трішки економити, а потім так докидався, що ... Коротше, купив! собі зробив подарунок… Але, як розумієте, це ж не все… Натакий підсилювач не комільфо кидати харчування зі зварювальника татулити домашню проводку. Потягнуло ще за собою купу, начебто, незначних прибамбасів, але вагомих «по кишені». Колба іззапобіжником, силовий кабель, міжблочники на сабвуфер, акустичнідроти на сабвуфер та на фронт (з фронту пішли на тил), наконечники, майданчик під
саб. Окремо докуповував термоусадку, гофру, змійку двох кольорів таантискрип. Залізну стрічку було запасено заздалегідь, ще на етапіобмірковування покупки (до неї ми теж дійдемо). Все це зовсім недешевих брендів. Не вистачало тільки майданчика під колбу, задумбув вирізати з основи електричних щитів, але дістати її - ціламорока. У депо мене не пустили ні за гроші, ні за посмішки тапрохання, а на блошині ринки часу не було шастати. . Все пучком, без затримок, з безкоштовною доставкою, врахуванням нюансів іпрохань (я за два чи три заходи купував).
Легше всього було позбуватися старого:коли майже все, тобою ж, красиво прокладено, то й знімати легко. Дивлячись, на розібранийсалон, аж зневіра прийшла - це ж скільки його тепер збирати! Алепотихеньку почнемо.
За розміром моєї колби вирізав під неї майданчик із фанери. Далі, япомітив місце, де буде сама колба - праворуч від акумулятора єчудова шпилька, куди за допомогою залізної стрічки і кріпитьсямайданчик. Силовий кабель – Чернов 4Ga, червоного кольору. Триметри – якраз із завитком запасу і на силу, і на масу. По розуму бзамовити на масу іншого кольору, але цінник за метр такого кабелю –дуже кусючий. На моє прохання, в магазині заздалегідь обтиснуликлеми з двох кінців:одна піде на акумулятор, інша до кузова.Відрізав довжину, необхідну до колби, видиму частину, упелянал уфіолетову змійку і посадив термоусадку з двох сторін.По довжиніякраз близько 15 см. Так, зазначу, що термоусадку я брав з клеємусередині - чудова штука! Тут видно і шпильку і заглушку Там же, Праворуч, трохи нижче акумулятора, є гумова заглушка, через якупровів силовий - вихід усередину під грубкою десь. Тут я знатнопохилявся:впив кабель не тільки в змійку, а й гофру, а по верху щеантискрипом обмотав. Потім, я простягнув нові акустичні відкросоверів фронту (теж Чернов) і три пари міжблочників відмагнітоли (дві у мене було, третю докуповував – Чернов, типу, правильний, паяний сріблом). Все пройде центральним тунелем. Ви жвже зрозуміли, що підсилювач буде не в багажнику, ага.
Мабуть, найскладніший і трудомісткий процес, це завести все красивопід сидіння водія і розвести силу з акустикою так, щоб не булонаведень у звуку. Тут і танці з бубнами і добірний мат і нерви –все стало в нагоді. Кабелів багато, вони товсті, а за моїмиканонами, ні різати килим, ні свердлити дірки не можна. Я сидіннянавіть не пам'ятаю, скільки разів туди-сюди тягав, щоби все селокрасиве і не випирало і зайвих проводів не було. Це просто песець, я цього півтора дня вбив! Масу прикрутив недалеко від підсилювача, використовував інший кінець силового, із заздалегідь обжатоюклемою, тільки маса вже в чорній змійці і теж у термоусадці зкінців. Довелося заглушити повітропроводи - це тимчасово, в планахстворити туди хитре продовження так, щоб вони виходили поверхпідсилювача. До речі, приймаю ідеї, з чого, поки що в думках зіскловолокна. Тепер переходимо до кріплення самого підсилювача. Тутнам і стане в нагоді залізна стрічка. До речі, нею кріплять залізнірулони, згорнуті, як пружинки, вагою по 15 тонн, тому можете собіуявити, що там за зусилля потрібно на розрив. Я мало не опух, покиїї згинав і купу картонних аркушів вивів, прикидаючи на них самуконструкцію. Загалом, складаючи її і так і сяк, домігся того, щобвона виходила під штатні прорізи килима і далі кріпилася до штатнихдірок у поперечному підсилювачі кузова під сидінням. Плюс підпідсилювач майданчик з… я використав дві частини ламельки відліжка. Загалом, видерти підсилювач можна, тільки зламавши йогокорпус, а щоб його відкрутити, потрібно знімати сидіння. Все, що допідсилювача – на фішках (йдуть у комплекті). Задній килимок трохизаходить під сам підсилювач, для цього я і робив майданчик, щобнабрати висоту для килимка (вода і таке інше), вона трохи коротшаза сам підсилювач, та в принципі, стрічка гнучка - підняв - засунувкилимок. А для особливих непосид, стінку до ніг заднього пасажиразахистив спіненою хернею, типу, сплена. Акустичні дроти на тил ісабвуфер пішли через тунель і правом порогом, теж захищені змійкоюта антискрипом. На сабвуфер 8Ga, на тил пішли старі з фронту. Тут єнюанс. В овалах Morel кросовери врізані в проводку штатно, томудовелося тупотіти в майстерню і впаювати мої дроти замістьштатної... Тільки до кросоверів.Що стосується сабвуфера, топланувався стелс і він буде, а поки що:«я його зліпила з того, щобуло». . Вирізав за розмірами із мануалу. Тут також довелосядокупити фурнітури. І закріпив його – важка, зараза, а багажникомкатався! Так, одна з переваг R-ки, на мою думку - це мінімальнийобсяг ящика. Але перед створенням стелсу, я поекспериментую зоб'ємом ще. Ящичок… Ну і… підіб'ємо підсумок. Цифри, витрачені неназву – я на якомусь етапі перестав рахувати, щоб не засмучуватися, але вони значні. Буцкає – мама не журись, зовні дзвенить навіть те, що дзвеніти не повинно, хоча звук музики весь усередині. Заглушкаповітря під заднім бампером ляскає в такт музиці, фари пригасаютьпри працюючому двигуні, як і при колишньому підсилювачі, але тутвже батарейку час міняти. Сидячи попереду – масаж дупи, сидячиззаду – і дупи, і спини, і органів. Перший час довелосязвикати:глюки від басів, що хтось ззаду в'їхав, або на спущеномуколесі качу, педаль газу, що тремтить… ну, таке., власне, жерти«мівіну» років зо два… зате під музику!