Що до чого... або перші кроки

Якщо даний автомобіль так зацікавив відвідувачів моєї сторінки, іна вулиці не травень місяць, то в очікуванні більш сприятливої​​погоди для роботи насмілюся відписатися з приводу життяавтомобіля та планів на майбутнє…
/>
І, як всі бачили, відразу після «пожвавлення» даного автомобіля, япоїхав у м. Запоріжжя на зліт любителів цієї марки авто. Я взявсяза пожвавлення даного зразка, тому робота йшла більш не меншжваво.Благо я заздалегідь, знаючи, що відновлюватиму «чарлика», купив зварювальний напівавтомат та інший інструмент.Читав багатолітератури на форумах, зокрема на нашому рідному zaz.kiev. ua .
Сказати що я хвилювався перед поїздкою - нічого несказати! Пофарбував машину за тиждень до виїзду і швидко почавзбирати.Батько допомагав практично у всьому.Саме він і поставивзаключний акорд в переконанні мене про правильність задуманого мноюплану, коли вже й сам почав сумніватися щодо розумності своєї ідеї.)
Даремно - скажете Ви! Ну а як бути, якщо машина стояла нерухомо з78 року. Про що говорить останній запис у книзі техконтролю. Фототого що я придбав все думаю бачили… Сажі було багато і в салоні, ів моторному відсіку. Все що я зробив, це змінив гумки і сальники вдвигуні і оплавлений карбюратор замінив на звичайний жигулівський... Як він поведе себе на трасі я не знав, тому що. На машині неїздив далі своєї вулиці.) Увечері перед виїздом вирішив такиздійснити пробний виїзд. Результат — гальма потекли… Ну та гаразд, ручник щось працює. ) Придумав буксирувальне вухо і надійно йогозакріпив. Взяв міцний трос та ще пару деталей у багажник. Завтравиїзд пішов спати. Їхав зі мною товариш Леха ака Чорноморець, тежна Запорожці, щоправда, на 968м. На нього я і розраховував у разіочікуваної відмови від самостійного руху свого автомобіля. Алеподолавши перші 100 км залпом, я був здивований слухняністюавтомобіля. Їхали ми вночі, щоб не перегріватись…
Зрештою дісталися славного міста Запоріжжя, де й провели кількаднів на острові Хортиця. Назад їхати було не страшно. Щодо планівна майбутнє, то тут хочу сказати наступне:ці машини звичайно ж неповною мірою відповідають сучасним вимогам. Тому на розуміння можнаочікувати не від усіх. Але в цій машині я вже бачу частинку себе.Вона доповнює мене, а я, сподіваюся, її. І хочеться вірити, щотаких людей побільшає, бо це частина нашої історії. Тому і надаліколеситимемо нашою Батьківщиною і не тільки, сподіваючись знайтиоднодумців і просто відволіктися від нашої, переважно, сіроїреальності.