Подорож до Білорусії part-1(Одеса-Слуцьк)

Автомобіль як транспорт вибрали не випадково:перше це звичайновартість-квитки на поїзд за двох в обидва кінці коштують вдвічідорожче ніж вартість палива в обидва кінці (завдяки ГБО) Ще одинплюс подорожую на автомобілі це мобільність-не треба ні когопросити щоб нас зустріли, відвезли подивитися пам'ятки, витрачатигроші на таксі, думати про те, як дістатися пункту призначення іт.Д. Попередньо підготувавши автомобіль технічно і оформившиавтоцивілку та Зелену карту Ми були готові вирушити вдорогу. На автомобілі з українськими номерами слід оформити "зеленукарту" на термін перебування в країні. Дуже темно, трафіку на трасібуло обмаль в обидві сторони. 273 км дуже хорошої якості дорожньогополотна і ми в Умані. Часом уже розвиднілося і зійшло сонце і мивирішили зупинитися на чашку кави, благо по трасі до самого КиєваАЗС з кафешками та закусочних достатньо. Отримавши заряд бадьоростіпісля порції кофеїну ми вирушили далі, проїхавши Умань, мипотрапили на дуже не приємну ділянку дороги-кілька кілометрів дужепоганої якості дорожнє полотно, вибоїни та нерівності змусили насзнизити швидкість на деяких ділянках до 50-60км/год. А в деякихмісцях настільки сильна "гармошка" та вироблена колія на асфальті, що якби ми потрапили на неї на швидкості 110-120км/год, це могло бзакінчитися заміною колеса і підтеклим амортизатором.
У Київ ми в'їхали до 9 ранку, у саму годину пік, але не дивлячисьна це нам вдалося проскочити через місто досить швидко. Зновувийшли на "крейсерську" швидкість і вже буквально за півтори годинибули у Чернігові. Вирішили їхати через Чернігів за порадоюдрузів-оскільки об'їзна дорога навколо міста не задоволеної якості.У Чернігові був перший раз, дуже милий, чистий і акуратне місто.Проїхавши без заторів, ми знову виїхали на трасу вже взявши курс наКПП "нові Яриловичі". Машин на трасі було зовсім, навіть дуже мало, пригріло осіннє сонечко, навколо відкрився чудовий краєвид нагустий ліс на деревах якого ще не опало золоте листя. На мить язалюбувався і розслабився, і тут же попався на радар. Перевищившишвидше не з власної вини, а через погану інформативність на трасі-не помітив як в'їхали за межу населеного пункту. Знаки старі, непомітні, а вздовж траси поблизу жодного будинку-думав і далі можнарухатися в швидкісному режимі "траса".Під'їхавши до КПП на кордоні, ми стали в невелику чергу в очікуванні проїзду через кордон. НаУкраїнському КПП черга рухалася досить швидко і на проходження +очікування у нас пішло близько 30 хвилин. Ось на Білоруському КППми витратили майже дві години. Не скажу, що у нас були якісьпроблеми з проходженням митниці, але люди тут зовсім інші іпрацюють трохи інакше. У нас перевірили паспорти, зелену карту, попросили заповнити митну декларацію і рази чотири перевірилиавтомобіль, причому всі чотири рази різні співробітники. До речі, там же на КПП нам вручили брошуру "платні дороги", яка попереджаєпро наявність на території Білорусії платних доріг та посиланням наповний їх список. Наше пересування не віщувало користуванняплатними дорогами, але для майбутніх мандрівників розповім:платнівони для всіх, крім громадян Білорусії, Росії та Казахстану. Дляруху платними дорогами слід купити прилад оплати, на першій жезаправці буквально в 100 метрах після кордону. Поповнити баланс нацьому пристрої та прикріпити його на лобове скло. При проїздіплатною ділянкою дороги спеціальні камери зчитують у вас наявністьприладу оплати і з його балансу знімається сума, залежно відкілометражу пройденого вами шляху платною ділянкою. При поверненніна Україну прилад можна здати на будь-якому пункті продажу таповернути витрачені на його покупку гроші. Отримавшидовгоочікуваний дозвіл, ми в'їхали на територію Білорусії.Проїхавши зовсім кілька кілометрів я був дуже приємно здивований, про хороші дороги в Білорусії я чув давно, але я і подумати не міг, що в порівнянні з нашими вони на стільки хороші:асфальт не просторівний і гладкий, здається, що він ідеально горизонтальний.Звичайно їхати такою дорогою одне задоволення і у мене навітьвідкрилося друге дихання хоча ми були в дорозі вже майже 10 годин.Звичайно такі дороги не можуть бути скрізь, дуже багато ділянок устадії ремонту та принаймні гірше покриття ніж в Україні нам нетраплялося.
Пізно ввечері ми дісталися славного міста Слуцьк, де й зупинилися уродичів. Зовсім маленьке містечко, в 100км від Мінська, з невеликимнаселенням і величезною історією! зупинилися
У нас перевірили паспорти, зелену карту, попросили заповнити митнудекларацію і рази чотири перевірили автомобіль, причому всі чотирирази різні співробітники. До речі, там же на КПП нам вручилиброшуру "платні дороги", яка попереджає про наявність на територіїБілорусії платних доріг та посиланням на повний їх список. Нашепересування не віщувало користування платними дорогами, але длямайбутніх мандрівників розповім:платні вони для всіх, крім громадянБілорусії, Росії та Казахстану. Для руху платними дорогами слідкупити прилад оплати, на першій же заправці буквально в 100 метрахпісля кордону. Поповнити баланс на цьому пристрої та прикріпитийого на лобове скло. При проїзді платною ділянкою дороги спеціальнікамери зчитують у вас наявність приладу оплати і з його балансузнімається сума, залежно від кілометражу пройденого вами шляхуплатною ділянкою. При поверненні на Україну прилад можна здати набудь-якому пункті продажу та повернути витрачені на його покупкугроші. Отримавши довгоочікуваний дозвіл, ми в'їхали на територіюБілорусії. Проїхавши зовсім кілька кілометрів я був дуже приємноздивований, про хороші дороги в Білорусії я чув давно, але я іподумати не міг, що в порівнянні з нашими вони на стількихороші:асфальт не просто рівний і гладкий, здається, що вінідеально горизонтальний. Звичайно їхати такою дорогою однезадоволення і у мене навіть відкрилося друге дихання хоча ми були вдорозі вже майже 10 годин. Звичайно такі дороги не можуть бутискрізь, дуже багато ділянок у стадії ремонту та принаймні гіршепокриття ніж в Україні нам не траплялося.
Пізно ввечері ми дісталися славного міста Слуцьк, де й зупинилися уродичів. Зовсім маленьке містечко, в 100км від Мінська, з невеликимнаселенням і величезною історією! зупинилися
У нас перевірили паспорти, зелену карту, попросили заповнити митнудекларацію і рази чотири перевірили автомобіль, причому всі чотирирази різні співробітники. До речі, там же на КПП нам вручилиброшуру "платні дороги", яка попереджає про наявність на територіїБілорусії платних доріг та посиланням на повний їх список. Нашепересування не віщувало користування платними дорогами, але длямайбутніх мандрівників розповім:платні вони для всіх, крім громадянБілорусії, Росії та Казахстану. Для руху платними дорогами слідкупити прилад оплати, на першій же заправці буквально в 100 метрахпісля кордону. Поповнити баланс на цьому пристрої та прикріпитийого на лобове скло. При проїзді платною ділянкою дороги спеціальнікамери зчитують у вас наявність приладу оплати і з його балансузнімається сума, залежно від кілометражу пройденого вами шляхуплатною ділянкою. При поверненні на Україну прилад можна здати набудь-якому пункті продажу та повернути витрачені на його покупкугроші. Отримавши довгоочікуваний дозвіл, ми в'їхали на територіюБілорусії. Проїхавши зовсім кілька кілометрів я був дуже приємноздивований, про хороші дороги в Білорусії я чув давно, але я іподумати не міг, що в порівнянні з нашими вони на стількихороші:асфальт не просто рівний і гладкий, здається, що вінідеально горизонтальний. Звичайно їхати такою дорогою однезадоволення і у мене навіть відкрилося друге дихання хоча ми були вдорозі вже майже 10 годин. Звичайно такі дороги не можуть бутискрізь, дуже багато ділянок у стадії ремонту та принаймні гіршепокриття ніж в Україні нам не траплялося.
Пізно ввечері ми дісталися славного міста Слуцьк, де й зупинилися уродичів. Зовсім маленьке містечко, в 100км від Мінська, з невеликимнаселенням і величезною історією! зупинилися
При поверненні на Україну прилад можна здати на будь-якому пунктіпродажу та повернути витрачені на його покупку гроші. Отримавшидовгоочікуваний дозвіл, ми в'їхали на територію Білорусії.Проїхавши зовсім кілька кілометрів я був дуже приємно здивований, про хороші дороги в Білорусії я чув давно, але я і подумати не міг, що в порівнянні з нашими вони на стільки хороші:асфальт не просторівний і гладкий, здається, що він ідеально горизонтальний.Звичайно їхати такою дорогою одне задоволення і у мене навітьвідкрилося друге дихання хоча ми були в дорозі вже майже 10 годин.Звичайно такі дороги не можуть бути скрізь, дуже багато ділянок устадії ремонту та принаймні гірше покриття ніж в Україні нам нетраплялося.
Пізно ввечері ми дісталися славного міста Слуцьк, де й зупинилися уродичів. Зовсім маленьке містечко, в 100км від Мінська, з невеликимнаселенням і величезною історією! зупинилися
При поверненні на Україну прилад можна здати на будь-якому пунктіпродажу та повернути витрачені на його покупку гроші. Отримавшидовгоочікуваний дозвіл, ми в'їхали на територію Білорусії.Проїхавши зовсім кілька кілометрів я був дуже приємно здивований, про хороші дороги в Білорусії я чув давно, але я і подумати не міг, що в порівнянні з нашими вони на стільки хороші:асфальт не просторівний і гладкий, здається, що він ідеально горизонтальний.Звичайно їхати такою дорогою одне задоволення і у мене навітьвідкрилося друге дихання хоча ми були в дорозі вже майже 10 годин.Звичайно такі дороги не можуть бути скрізь, дуже багато ділянок устадії ремонту та принаймні гірше покриття ніж в Україні нам нетраплялося.
Пізно ввечері ми дісталися славного міста Слуцьк, де й зупинилися уродичів. Зовсім маленьке містечко, в 100км від Мінська, з невеликимнаселенням і величезною історією! зупинилися