супер день

Все почалося ще вчора. Сутра встав їхати на роботу як тато вжепокатався на моїй дівчинці і перевірив, чи все гаразд. Виявилося, що попередній господар в одній із трубок якими тече тосол замінивклапан, через який має виходити зайве повітря, на болт ). Чекавсолодкий пряник у вигляді ключів від його машини) Вийшов наподвір'я, вона вся така блищить на сонці) Сів, завівся і поїхав.поїхав, лишився в Дніпрі, мій колега якраз повернувся з морів —йому було що мені розповісти… За м'ятним кальяном час пролетівдосить швидко. Коли я вже було з ними попрощався, зателефонував мійтовариш, який тут на сайті ховається під ніком fastiv. Його дзвінкая вже довго чекав. Він мав приїхати на весілля до родичів доНовомосковська недалеко від мене. Про ці плани він мені розповів щеминулого місяця. Востаннє я з ним бачився на початку травня, ітільки-но я дізнався, що він приїде, вирішив неодмінно з нимперетнутися. І тут він мені дзвонить – каже, що приїхав) від Дніпрадо Новомосковська 40 км. Ну, я й полетів. Чесно, дороги не знав, джипіес нет, атлас доріг удома. Тут у мене ще сідає телефон, зарядки у машині немає. Ну як завжди) Їду в Дніпрі проспектом узаданому напрямку. Приблизно знав, як мені їхати, але вирішивперестрахуватися — під'їжджаю на світлофор, йду в правий ряд.Ліворуч від мене альмера. Сигналю водієві, він дивиться на мененіби я з місяця впав, питаю на новомосковськ туди? — так — спасибі)далі йшов за вказівниками, якби ще їх зрозуміло малювали) і заїхаву село якесь) але там спитав дорогу, вискочив уже майже доНовомосковська. До місця дістався) Весілля вони гуляли в готельномукомплексі. Знайшов я свого друга, а в багажнику у мене був кальян іми, знайшовши затишне місце пішли в розмову години на 3) Потімнастав час їхати — темно, а мені 100 км треба було подолати.Опустивши вікна під улюблену музику, додому дістався швидко. Більшеб таких ліних днів)