Інквізиція та акумулятор

Відкриваю капот, омивай долити, дивлюся а там потоп, не з омивайки.а з акума. Весь мокрий, тече з нього. Думаю все, туз козирний, перезаряд. Беру тестер, 13.7, Газую, 13.7, не Газую, 13.7 ... Хм.Козирно подумав я. Поїхав до друга батька і мого друга дядькаПатону (насправді його звуть Олег і він не зварювальник) але тактрапилося що він Патон. Бо пам'ятав що у нього є "висьорбатор" (абояк його в розумному величають Ареометр) і тестер по кручі є а немій говен сто карбованцевий. "слава Україні", ну він людина така, патріотичного ухилу. Він не встигши зняти свою лупу\лінзу в якійпаяє рації, я тут же помчав в далечінь на заправку, згадав що требаХабар, а попити чай і каву ми обожнюємо і тому вигляді Хабара булопІченько.Тут же залітаю і знову говорю пароль.Справа пішла, діалогтеж а за цим усім і справа з акумом. Гази аж пруть... Двоє зирк убанку, а там аж по горло. Начебто його вбити хотіли водою абоелектролітом, як під час цілющої інквізиції., або електроліт., вміст придатний". Заіржав акі кінь від цієї серйозної на початкуатмосфери, ледь не з обличчями алхіміків, що видобувають із ртутізолото, і такої фрази на півтони. Засунули "висорбатор", щільність1.27, добре, голосно подумали обидва. Поїхав після чого до друга, він мені цю справу помив, але вже було темно і я не сфотал . Ось яквиглядав потоп.
Знаю що мотор брудний, пізніше помию.