З сумом у душі ...

Я розумію, що був м'яко кажучи, небагатослівний, але не написати неможу. І це повідомлення буде практично "ні про що"...
Ну як би все... Продався Галантик.Пролужив він вірою і правдою нам7 років.НІДЕ! і НІ РАЗУ! не дивлячись на чималі його роки, ми нестояли заглухлими і знерухомленими.Так, 8-ми клапанний "атмосферник" не блищав динамікою і потужністю, але при цьомубудучи повністю завантаженим (скажімо, чотирма дорослими і з повнимбагажником) ми примудрялися ще й обганяти на трасі, принаймні "нашепром" і деякі "каблуки" без особливих труднощів. Велюр ім'який пластик, все по-сімейному чистенько і охайно… Ех-х-х-х! ,кузов повністю безпроблемний (легка поверхнева іржа спереду накарнизах), коробка перемикалася м'яко, електроніка працювала майжебез втрат (не рахуючи згорілого спочатку експлуатації моторчикаантени). Пристойне світло (все-таки відмінної якості скло, а непластик). Трохи, щоправда, підсочувалося масло з-під клапанноїкришки (настільки небагато, що заміна прокладки спокійновідкладалася до заміни олії та фільтрів) і система глушіння нависоких оборотах "подревивала". Але приходить час і ти розумієш, щонастав час розлучатися. Процес цей сумний, за відчуттями подібнийдо зради старого і вірного друга. Причому з усіх проданих мноюмашин почуття це залишилося після продажу саме Галанта (продаж всіхпопередніх викликав почуття великого душевного полегшення).Продалася машинка практично блискавично. На другий день післярозміщення оголошення прийшла людина і після побіжного таповерхового огляду без торгу забрав машинку… Було бажання продатипростому користувачеві, але (на мою думку) дістався Галантик "перекупу". Не бажаючи залишати речі, що нагадують про продаж, мовчки добровільно завантажив (не вказані в оголошенні) не погануще зимову гуму на сталевих дисках (а раптом не "перекуп" і купивсобі? ) і так ще дрібниці…
< br> За цим відкланююся. Тим, хто читав мої мізерні звіти, дякую.
ПИСИ. Останні фотографії машинки - фотографувалася на продаж. Ну іхто назве його "убитою шушлайкою"?

З повагою!