Як украли мою Мазду

Прокинувся я сьогодні вранці (а точніше вже в обід, ближче дополудня) і зрозумів, що бачив дуже довгий і дивний сон.
Загалом справа була так…"
… На новорічні свята з якихось причин мене не було в місті такраїні.Мабуть відпочивав за кордоном, відзначав Новий Рік. Поприїзді на мене чекали не найприємніші новини.Виявляється поки менене було, мою машину викрали Причому викрали прямо з гаража, новиноюя був шокований і почав розбиратися з приводу того — чи вирішуваливже якісь питання поки мене не було… Виявилося, що страхова (підприводом того, що страховка була оформлена неправильно) відмовиласяробити виплати за викрадення. Правоохоронці теж нібито нічогозробити не змогли, і всі казали, що справа в процесі.
Приємною новиною стало те, що мої батьки подбали про мене і купилив заміну іншу машину. Був трирічний лансер попереднього (9-го)покоління, сріблястого кольору з 1, 6 і МКПП. Але щоранку, відкриваючи гараж, думка про те, що це сон і там зараз має бутиМазда, мене не покидала. . Я просто відмовлявся вірити у всеце.
Але там стояв Лансер… Намагався знайти якісь кінці в ментівці, нарозбірках — де тільки можна. Але про мою машину ні слуху, нідуху.
І ось настав той день, коли стоячи на вулиці перед роботою, яспілкувався зі своїм директором. Кинувши погляд на інший бікпроспекту, я помітив що припаркувалася там занадто знайома машина.Не знаю як це зрозумів, але вже біг стрімголов туди, т.К. Знав щоце ВОНА! Інші номери були, але другий комплект ключів у мене завждибув з собою, я натиснув на ключі конпку відкрити замки і вонавідкрилася! Швидко сівши в машину, завів і почав рушати. Але новігосподарі моєї Матрехи явно були цим фактом незадоволені іпогналися за мною (так-так, пішки — це сон, не забуваємо))) Чомусья вирішив що потрібно зупинитися і пояснити їм, що машина взагалімоя і свої претензії можуть тримати при собі. До того моменту мійдиректор уже викликав наряд людей, покликанням яких було пояснити —що машина справді моя. А далі… чомусь усе навколо різко стемніло іпропало… На вулиці вже весна. Прохолодне повітря і зелене листя —все на що звертаєш увагу.
Я підходжу до гаражних воріт і відчиняю їх. Через розбиті шибки вкількох частинах даху (чомусь гараж виглядав як невеликий ангар)пробивається світло, крізь густий шар пилу... І ось, переливаючисьу променях ранкового, весняного сонця ВОНА. Моя Mazda3, як у першийдень, коли я її побачив… Я по-старому вставив ключ у дверний замок, відкрив, сів і завів. І чомусь не закриваючи гаражних ворітвиїхав.
Ніколи не було в мене настільки насичених і головне чіткихсновидінь…
ps у сни не вірю =)