Літній відпочинок...

Закінчувалась відпустка, а ми з дружиною так нікуди і не виїхаливідпочити… А хотілося — дуже! було що згадати (а згадати згодом єбагато чого! :) ). Загалом виїхали, по дорозі заправили бенза іполетіли назустріч пригодам. Машина їхала бадьоренько, і незабаромми приїхали в село Могрицу (там дуже гарна природа:є і хвойнийлісок біля ґрунтової дороги і мальовнича швидка річка), недалековід Барилівки (села)., де у нас дача.) Незважаючи на прогнози, щообіцяли дощі, день видався хоч і похмурим, але теплим не дощовим.час у шафі), розпалити багаття і скоріше засмажити шашличків! йогопогляду я зрозумів, що краще не ризикувати! :)

Вогнища горить, чайок кипить, а Тарік (тобто я) шашлик-башликнанизує… Свинячий нашличок ми замаринували в майонезі з лимоннимсоком, цибулею та всякими цікавими спеціями, які продає кавказькийхлопець у нас на ринку. Шашлик вийшов просто чудовий! Надвечірпочав мряжити дощ, і наш цуцик сховався під парасольками. :) А ми –у наметі. Спалося добре, напевно надувний матрац буде навітьзручніше нашого дивана! На ранок ми наловили дрібного собілю ізварили з моєю улюбленою дружиною юшку. Юшка на багатті виходитьпросто чудова! Снідавши, купувалися в річці, пограли в м'яч, поганяли з собакою просторами! Півдня пройшло непомітно! Так якзавтра на роботу, ми вирішили не чекати самого вечора, і почализбиратися додому. Завантажилися, й струму гууур і поїхали. Гур тогур, тільки машина почала вироблятися та працювати з перебоями.Спочатку думав, що на вибоїнах розгойдало бензин у баку. Думаю, гаразд, на рівній дорозі має бути нормально. Але ні, виїхавши абиякна асфальт, у машини почала пропадати тяга і потужність… Я знижувавпередачі, намагаючись розкрутити двигун, але мось таки заглух…Приїхали, подумав я. Ще вчора він летів як птах, а тут на тобі! Нущо ж, відкривши капот, я почав усе перевіряти. Бензонасос хитавсправно, фільтр на карбі продув, хоч він був і так не засмічений, перевірив бронепроводи та свічки. Вони були сухі, але з нагаром, почистив від нагару, поставив назад… нуль на масу. Покрутивтрамблер на випередження теж нічого. Зняв кришку трамблера -побачив, що мідні контакти всередині трохи окислилися від вологи.Почистив – нічого! Покрутивши трохи стартером, якось завів машину ішвидко вискочив на гірку перед Барилівкою, але вже на спуску, машина знову почала глухнути... Стою я, копирсаюся під капотом. Тутхлопці підходять, кажуть, давай доштовхаємо до нашого двору, ізараз її заведемо. Всі жиклери, виставляли запалювання за мітками, заливали бенз під поршні, все нічого. Машина подекуди пихтілатільки з моторошним перегазуванням. Здавши трохи назад, вона зновузатихла. Абияк доштовхали (варто це нам чималих зусиль) її до нашоїдачі і поставили на подвір'ї. Думали, на крайняк кинемо її тут іпоїдемо автобусом. Зателефонував братові, через якийсь час вінприїхав і на ентузіазмі теж намагався завести москаля, вже посадилиакумулятор, прикурили від його сієрри. Але мось був мертвий!
Зрештою дотягнули його на краватці до гаража…

А проблема була в нещодавно заміненому конденсаторі (в одному іззаписів я писав про нього) на трамблері. Він виявився простолажовим, і прогорів. Згодом помінявши його на "мейд ін раша", машина ожила і працює досі без нарікань. Бажаю всім, щоб машинирідше підводили вас, а більше радували і приносили задоволення відводіння!