DYNAMIC-2012

13 жовтня.
Як і казали організатори приїжджаємо на 12:30. Все якзавжди:майданчик не готовий, учасників немає і т.Д. Може не по них, не важливо, але ми вклали свій внесок у прибирання міста, прибираючи майданчик =) Застрахували наші життя, пройшли техком, сказали пару слів прес-секретарю, щоб було що про нас на стартірозповідати, отримали наклейки і поїхали до штурмана на роботувирішувати проблеми, а саме вирішувати питання зодометром.Зупинилися на GPS одометрі на телефоні.Виявився віннапрочуд точним.Поїхали в гараж обклеювати машину, ну, а потімвідсипатися.
14 жовтня.
Ми в місці збору Проходимо медком Отримуємо легенду, одним оком їїпереглядаємо і з почуттям "жопи" чекаємо своєї черги на стартНормально, стартонули, все йде за планом, тобто за легендою.починаються відхилення... Думали що ми чогось недозрозуміли, але нетут то було.Підтягуються ще два екіпажі.Стоїмо думаємо що робити.Повертаємося та обговорюємо куди ж далі. Лунає рев глушника.Дивлюся, наш летить туди, звідки ми повернулися. Я йому сигналю, зупиняємо його і кажемо, що на кшталт туди можна не їхати. Вінкаже, що бачив ще один варіант дороги. Все по конях, їдемо за ним.Дорога виявилася вірною. Асфальт, щебінь, асфальт, ґрунт, асфальт…Ось ми на КВ2 у Дніпродзержинську. Від'їжджаємо. У машині починаєщось стукати ... (маленький оффтоп:Буквально перед гонкою у машинипочався глюк, а іноді була відсічка після 3000). Пофіг, їдемо, гадаючи, що це може бути. Були думки від обірваного підвісного довирваної балки. Наближається швидкісна ділянка. Штурман кричить "жар, спізнюємося", а я кажу що "стрімко, млинець". Так ми смажимопо ґрунтах, поганих дорогах, стукіт посилюється, у машинипочинається відсікання. Доїжджаємо до КВ3. Поки штурман тамрозбирається з дорожнім листом, я вискакую з машини, під низ, думаючи що кардан, під капот думаючи що балка. Все в нормі. Їдемо.Від'їжджаємо від КВ буквально метрів на 150 і машина глухне.Заводжу – ніфіга. Я виходжу, швидко глянув у карб — норма. Роз'ємина трамблері - норма. Я думаю. Що за дурня. Думаю, що все-такистукало. Смикаю переднє ліве колесо, а воно відкручене нафіг ... Щетрохи і відпало б. Я його затягую. Обтягую інші що б не дай Боже... Сідаю в машину вона без розмов заводиться і ми продовжуємогонку. Все відмінно. Малятко валить ... Грунт, асфальт, щебінь іт.Д. Знову поблукали, ось він довгоочікуваний фініш, із запізненнямлише на 30 хвилин (в одному місці дуже сильно і надовго заблукали).У підсумку посіли 10 місце, але кажуть, що після того, як деякіподали протести, ми перемістилися на 8-е, чекаємо на підтвердженняцього.
Їжа для роздумів отримана. Будемо вчитися і тренуватися.
Дякуємо:
Дружині — за жваве та якісне зварювання.
Дімі Сагайдаку — за допомогу у підготовці та збиранні машини.
Максу Карлову — за допомогу у збиранні машини.
Дімі Пасюрі — за допомогу у підготовці машини.
Сергію Самкову — за допомогу у підготовці машини та відміннуштурманську роботу.
Тімі Воронюку — за допомогу на дорозі та в орієнтуванні.
Хлопцям на шкоді та таврії — за допомогу в орієнтуванні.
Організаторам — за непогану організацію цього заходу, який принісмасу задоволення. Чекаємо від вас ще.