Мій перший Nissan

У 2007 році я мотався на роботу до зони відчуження намотуючи наавтомобілі в день по 250км, тоді у мене були Паджеро спорт і Субаруврх. Перший був новий і намотувати такий величезний пробіг простобуло шкода, а другий я перетворив на корч, який їздив тільки поприладах, надував двигун тільки з 4000 тис. Об.Хв., жер шалений, івиключно 98й, і все це супроводжувалося дубовою бездемферноюдводисковою керамікою, від їзди на якій нога розпухала 10хвилинпростою в пробці…
Тоді було прийнято рішення купувати недорогий, а головне зручнийдля їзди по трасі автомобіль на коробці автомат.
Перебравши половину ринку мій вибір припав на Максиму, який я післяАвтомобіль брав у Кременчуці у директора автосалону Ніссан, якийвирішив змінити свого старого але надійного друга на новуТіану.
Вже по дорозі до Києва я зрозумів що взяв саме те, що шукав.величезна, дуже зручна, комфортна ... Коротше, як на мене, за своїгроші для далеких поїздок краще не передумаєш. Автомобіль за весьчас експлуатації не підвів жодного разу. Єдиний мінус, який можувідзначити, це велика витрата палива для порівняно невеликих двохлітрів об'єму.