№ 50. Дорога до нового життя. Частина 1.

Вітаю шановні читачі!
І так вирішив продовжити розпочату тему, а саме нашу історію:дорогау нове життя.
Цього разу вирішив розповісти про місце куди нас занесло після тогояк ми покинули свою рідну країну і поїхали до Польщі.
Як я вже раніше писав ми вирушили до Польщі, де наші знайоміпогодилися зустріти і допомогти. Від кордону та Німеччиною, а самев селі з назвою Ємелів. Це дуже маленьке, але таке затишне, як намене, село, де всі мешканці один одного знають, де ходять один доодного в гості, а половина з них так взагалі родичі.
У цьому селі лише одна вулиця, по обидва боки якої стоять вдома, аміж ними така собі територія з озерами, яких у цьому селі аж 4

Біля найбільшого озера розташувався такий собі міні музей. Істворили такий собі міні музей народного господарства, якщопростими словами, а якщо бути точним, то предметів за допомогоюяких колись працювали люди в цьому селі…

Це і інструменти, і верстати, і пристосування для полів ... Доситьцікава локація, як на мене. Та й не завжди зустрінеш у селі такімузеї, які створили самі ж місцеві жителі, які стежать за ним ідоглядають і навіть періодично поповнюють його новимиекспонатами.
Сюди навіть приїжджають люди подивитися на цей міні музейчик.
У самому селі лише 70 будинків. Майже всі місцеві мешканцізаймаються або сільським господарством, або на пенсії. Ну є й тіякі живуть тут, а працюють десь в інших містах, наприклад, як тойхлопець що робив мені мою машину, ну точніше змінював менігальмівні диски та колодки, про що я писав у своєму минуломузаписі…

Село повністю оточене полями.
Всі поля у приватній власності та у кожного свої чіткі кордони, ніхто не лізе на чужу територію, бо тут із цим все дуже суворо.
Є в селі своя пожежна станція та пожежна машина і навіть бригадапожежників… як виявляється вони виїжджають не лише по селу, а й повсьому воєводству, коли їх викликають, такі тут правила…
Але навіть не дивлячись на те, що тут є пожежна станція табібліотека, тут немає жодної крамниці… для мене спочатку це булошоком… Потім я зрозумів чому… у кожній родині мінімум 2 а то і 3машини… І їм набагато простіше сісти та поїхати до сусіднього містаніж тримати тут маленький магазин)))

Є в селі і звичайно ж закиди…
Такі собі старі будинки, які вже давно занедбані… А є і такий собібудинок номер 13… Реально каламутний будинок… старий, оброслийпавутиною… Але в якому живе якийсь дядько… Коротко кажучистрімкий)))) Що цікавого, так це те що це село було створено післязакінчення 2 світової війни .
Тоді частину територій Німеччини було передано Польщі, і на ційтериторії будувалися нові міста та села

.
Ємельов одне з таких сіл… Сюди просто змусили переселитисямешканців Польщі, і в наказовому порядку вони тут розпочали своєнове життя і будували тут собі будинки…
Будинки у селі всі старі, нових практично немає. Навіть якщобудинок на вигляд новий, це просто його трохи модернізували, анасправді тут усі будинки мають по 75 а то й більше років… Ось такеот село, де нас прийняли наші знайомі…
Перший час був дуже незвично тихо… ні тобі шуму машин, ні гулулюдей… Тут ну просто до крику тихо. Вранці співають пташки іпрокидаєшся від кукурікання півня, чутно кожен шурхіт і вітерець…Відчуття непередавані, після життя в мегаполісі та вереск сірень (останній час)… Коротше кажучи, нам тут дуже навітьсподобалося.
Ще один момент, що цей регіон один з найчистіших у плані екологіїпо всій Польщі. Тут немає ні заводів, ні фабрик та екологія тут нанайвищому рівні, це ми так само відчули, бо звичайна сезоннаалергія нас просто не відвідала…
Ось таке ось село, в якому нас прийняли і в якому тепер знаходитьсянаш новий будинок (хоча і тимчасовий).
Всім дякую та удачі! ні гулу людей… Тут ну просто до крику тихо.Вранці співають пташки і прокидаєшся від кукурікання півня, чутнокожен шурхіт і вітерець… Відчуття непередавані, після життя вмегаполісі та вереск сірень (останній час)… Коротше кажучи, нам тутдуже навіть сподобалося.
Ще один момент, що цей регіон один з найчистіших у плані екологіїпо всій Польщі. Тут немає ні заводів, ні фабрик та екологія тут нанайвищому рівні, це ми так само відчули, бо звичайна сезоннаалергія нас просто не відвідала…
Ось таке ось село, в якому нас прийняли і в якому тепер знаходитьсянаш новий будинок (хоча і тимчасовий).
Всім дякую та удачі! ні гулу людей… Тут ну просто до крику тихо.Вранці співають пташки і прокидаєшся від кукурікання півня, чутнокожен шурхіт і вітерець… Відчуття непередавані, після життя вмегаполісі та вереск сірень (останній час)… Коротше кажучи, нам тутдуже навіть сподобалося.
Ще один момент, що цей регіон один з найчистіших у плані екологіїпо всій Польщі. Тут немає ні заводів, ні фабрик та екологія тут нанайвищому рівні, це ми так само відчули, бо звичайна сезоннаалергія нас просто не відвідала…
Ось таке ось село, в якому нас прийняли і в якому тепер знаходитьсянаш новий будинок (хоча і тимчасовий).
Всім дякую та удачі!