Початок поїздки > > тут
У цьому пості поділюся своїми враженнями від поїздки на острівТасос (греція).
p>
Після приїзду у нас було 8 днів попереду.
Загалом дороги на острові хороші, але серпантиністі, причому насході серпантиністіші ніж на півдні, заході і півночі. Окружністьострова близько 90 км.Основні місця для відпочинку знаходяться насході, менше на півдні та півночі, а на заході зовсім мало. Щеплануючи поїздку для себе вирішили, що треба буде дослідити кількацікавих пляжів на острові, з них - Marble beach, Golden beach, Paradiso та Aliko beach (на який ми так і не спустилися).
> Поїздку в глибинки острова не планували, тому що там крім паруселищ, я нічого для себе цікавого не знайшов. Спуском і не особливобезпечна, і друга — пологі, але довша (26км, з них по асфальту22км).
Після проїзду асфальту за вказівником звернули на грунтову дорогу, яка по суті була зроблена для вантажівок, возять блоки мармуру зкар'єру, що знаходиться поруч, а вже згодом по ній почалидобиратися і до пляжу. Такий вид має дорога. Через пару хвилин рухуза автомобілем, що йде попереду, з салону майже нічого не видно.всього десь слов'янського коріння.
За рахунок того, що на дні біла мармурова галька, вода маєбірюзовий колір.
Відразу за Мармуровим є інший пляж — Porto Vathy, вже більший зарозміром, поряд з яким знаходиться мармурова каменоломня. Щез'їздили на Golden beach, там берег і дно піщане і дрібно.
якраз ідеально для дітей
На Paradiso також пісок, але види відкриваються краще. До ньогоправда метрів 500 треба з'їхати і спуск трохи крутуватий. Післяпоїздки на Мармуровий пляж подумали заїхати на мийку, т.К.мармуровий пил був скрізь, і якраз дорогою на заправці BP побачилимийку самообслуговування. Чомусь раніше думав, що тут миттянабагато дорожче ніж у нас. А вийшло 3 євро і я не знав куди лити вкінці воду))
Навколо узбережжя села, в яких досить багато таверн з гарноюкухнею.
На зворотній дорозі додому вирішили проїхати по колу острів.південного узбережжя виявили сліди великої пожежі кілька роківтому.
Місця не постраждалі від пожежі засаджені оливковими садами.
По дорозі зупинилися на пару оглядових майданчиків для фото.
Види звичайно гарні.
Об'їхавши весь острів стали в чергу на пором, кількість автомобілівназад помітно менша.
Паркуватися краще в наприкінці, т.К. Першими паркують авто в нижнійвідсік і потім доводиться чекати поки виїдуть усі нагорі.
Далі дорогу описувати не буду, особливо нічого цікавого немає.проблемою для нас став пошук готелю для ночівлі у Румунії ввечері.У 3 готелі, які ми заїхали дорогою, не було вільних місць.
Довелося їхати у бік Пітешті та шукати там. Поки дісталися Пітештібуло вже близько півночі.
Знайшли на букінгу підходящий нам гостьовий будинок ізателефонували запитати чи зможуть вони нас прийняти пізновночі.
Я своєю ламаною англійською пояснив господареві, що нам необхідно.На щастя його англійська була майже такою ж як і моя.
Румун зателефонував через 5 хв і підтвердив що нас чекатимуть.
Взагалі не раз робив висновок, що в Румунії з англійською як тотуго все, важко собі уявити щоб у готелі не володіли хоча белементарним знанням англійської.
У результаті ми проїхавши за день 700км заночували в гостьовомубудинку Casa Andrei.
(ціна за номер 50 євро зі сніданком), за що ми вдячнігосподареві.
Вранці поснідавши і трохи виспавшись рушили в напрямкуТрансфагараша, про що я розповім далі…
>"
Довелося їхати у бік Пітешті та шукати там. Поки дісталися Пітештібуло вже близько півночі.
Знайшли на букінгу підходящий нам гостьовий будинок ізателефонували запитати чи зможуть вони нас прийняти пізновночі.
Я своєю ламаною англійською пояснив господареві, що нам необхідно.На щастя його англійська була майже такою ж як і моя.
Румун зателефонував через 5 хв і підтвердив що нас чекатимуть.
Взагалі не раз робив висновок, що в Румунії з англійською як тотуго все, важко собі уявити щоб у готелі не володіли хоча белементарним знанням англійської.
У результаті ми проїхавши за день 700км заночували в гостьовомубудинку Casa Andrei.
(ціна за номер 50 євро зі сніданком), за що ми вдячнігосподареві.
Вранці поснідавши і трохи виспавшись рушили в напрямкуТрансфагараша, про що я розповім далі…
>"
Довелося їхати у бік Пітешті та шукати там. Поки дісталися Пітештібуло вже близько півночі.
Знайшли на букінгу підходящий нам гостьовий будинок ізателефонували запитати чи зможуть вони нас прийняти пізновночі.
Я своєю ламаною англійською пояснив господареві, що нам необхідно.На щастя його англійська була майже такою ж як і моя.
Румун зателефонував через 5 хв і підтвердив що нас чекатимуть.
Взагалі не раз робив висновок, що в Румунії з англійською як тотуго все, важко собі уявити щоб у готелі не володіли хоча белементарним знанням англійської.
У результаті ми проїхавши за день 700км заночували в гостьовомубудинку Casa Andrei.
(ціна за номер 50 євро зі сніданком), за що ми вдячнігосподареві.
Вранці поснідавши і трохи виспавшись рушили в напрямкуТрансфагараша, про що я розповім далі…
>
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.