Колеса з музею

Вчора переставив колеса на літній варіант. Він у мене нарізношироких дисках SSR Vienna, модель кінця 70-х рр.. Цілкомвипадково були виявлені за смішною ціною на японському аукціоні ідбайливо доставлені в Одесу. Стані муха не... Сиділа, явнопролежали в гаражі японського дідуся, поки онучок не підріс і невикинув цю старість на аукціон. Півметра глибиною, ще й рідна фарбапочала облуплюватись від керхера, і цієї зими диски пішли нареставрацію до одного широко відомого у вузьких одеських колахтовариша з селища Мізикевича, з усіх можливих отруйних квітів буловибрано темно-сірий із синюватим відливом, у тон аркам. Всі дискививірені на токарному верстаті і там же відбалансовані.Дискитрискладові збірні, але за модою кінця сімдесятих болтикамнавантаження не довірили і бочки зварені між собою. Зварюваннярізати не стали, іди знай, як воно потім збереться, таких дисків вОдесі ще не було. Трохи більше примудрили при фарбуванні, і полицюбезумовно довелося відлакувати, що взагалі-то збігалося з моїмипобажаннями. Натирати сталь у вихідні до дзеркального блиску якосьне хочеться. Диски легкі, пружні, дуже міцні. У тій самій ямці, вякій я один злегка погнув, інші товариші ламали легкосплав нашматки.