Їду якось по проспекту Ю.Гагаріна і помічаю, у другому ряду стоїтьна аварійці червоний Mitsubishi Lancer. Порівнявшись з ним побачив, що ліве переднє колесо валяється біля машини. Перебудовуюсь, удругий ряд попереду його і зупиняюсь.Виходжу з машини.У машині закермом сидить молода жінка, а поруч чоловік, мабуть їїчоловік.Підходжу і питаю, мовляв що трапилося? Виходить чоловік ікаже - ми їхали і тут бац, машина впала не ліву бік, дружина різкозупинилася, і ми побачили, що відпало колесо.
Ясно.А чого ви сидите? -питаю.А що ще робити? -відповідає мужик.Мдавже, подумав я, добре дружина за кермом, так що, якщо дружина закермом, так вона повинна і колесо прикрутити? ! Не бажаючи вникати вподробиці причини небажання чоловіка навіть спробувати щосьзробити, оглянув колесо і маточину. З внутрішньої сторони диска, навсіх болтах перші три витки різьблення злизані... З колесом коливостаннє що робили? — питаю. Я вчора колесо пробила і заїжджала нашиномонтаж – відповідає дружина.
І тепер стало зрозуміло. Мабуть, на шиномонтажі болти простонаживили, а от не те що затягнути вони навіть закрутити забули.
Домкрат є? - спеціально звертаюся до дружини. Їсти – відповідає.Чоловік одягає білі ганчір'яні рукавички і без слів лізе в багажневідділення і дістає домкрат. Приносить це домкрат? - Запитує мене.Саме він – посміхається.
Піднімаю машину. Ставлю колесо на місце. Закручую і затягую своїмключем.
Приймаю слова подяки та прощаюся. Сідаю і їду. Проїхавши кількаметрів, виявив на пасажирському сидінні 150 грн. (близько 20у.О.)
Пізніше на українському форумі мітсубісі прийшов лист подяки зфотографією.
Якщо не знаєте чи не вмієте, все одно, намагайтеся допомагати своїмжінкам.
Коментарі1
Text Ден красень. Допомагати це святе.