Ділове це маленьке і затишне селище, впевнено розташувавшись наберезі не спокійної Тиси. Зробивши невелику фотосесію, покуштувавшисправжньої овечої бринзи, ми рушили далі шлях у бік озера Синевір., Від якого довелося реально скидати швидкість до 30 км на годину ітут дуже порадувало те, що вентиляція салону описана в одному зпопередніх постів реально працює. У той час як друзі, що їхализзаду на 2109, вже протирали запотіле лобове скло ганчіркою, я їхавз абсолютно чистим склом.
Проїхавши Великий Бичків ми рушили у бік Солотвино, їдучи вздовжзруйнованої залізниці. Приїхавши в Солотвино, по розпитуючимісцевих дізнались що зараз важко знайти місце десь у готелі біляозера, тому після заїзду на заправку ОККО, було вирішено заправитимашини газом, за одне самим заправитися і випити каву. Випившикави, заправивши машини ми рушили прямо на озеро Синевир. Дорогалежала через Тересву, Тячів, Буштино та Хуст. У Хусті звернули убік Межигір'я та поїхали ще однією дорогою повною гарних гірськихпейзажів.
Проїжджали біля Теребовлянської ГЕС
< Цікаво, що ЛЕП до цієї електростанції тільки на залізнихопорах випуску 50-х років, що додає певного шарму це ГЕС.
Дорога у Межигір'я… ще більш стерпна. Асфальтове покриття залатанеу багатьох місцях. Але варто нам у Межигір'ї звернути на Синевір, як ми по-справжньому зрозуміли що таке погана дорога. Дуже поганадорога на Синевирському перевалі, плюс з'ясувалась ще однаособливість, машина при підйомі на перевал втрачала тягу, чим вищепіднімалися тим тупіше ставав мотор. З горем навпіл, по жахливійдорозі піднялися на Синевирський перевал і зупинилися передпочатком спуску. Озера. Приїхали вже надвечір і вирішили спочаткушукати місце для ночівлі, бо ідея ночувати в намет була одразувідкинута. Знайшли дуже затишний заїжджий двір із привітнимгосподарем.
Називається "стинішир"
Тоді як з-за гори виходив місяць
Вранці після кави пішли на озеро Синевір, суботній ранок… це вгорах уже купа туристів. Маленькі автобуси один за одним привозилитуристів. Підйом до озера пішки був довгуватий і важкий. Такпобачивши саме озеро Синевір, про яке стільки говорили, послухалилегенди від екскурсоводів, ми вирішили повертатися додому до ріднихЧернівців.
/>
Дорога від Межигір'я це справжня смуга випробувань, вздовж якої якправоохоронці стоять величезні опори ЛЕП 330 кВ
Шлях нам лежав через Торунський перевал. Підйом був досить легким, бо дорога з боку Міжгір'я була більш-менш стерпною, але з бокуДолини це жо…а. З матюками та з горем навпіл ми доїхали до Вигоди, де і сфотографувалися біля вузькоколійного паровозика, який стоїтьяк пам'ятник лісовозним вузькоколійним залізницям у Карпатах. Разна заправку ОККО, заправити дев'ятку і попити каву і рушили вдорогу. Від Долини до Івано-Франківська дорога хороша дозволяласпокійно їхати 80 — 90 км на годину. Кілька разів рятувала сибішка, просився на обгін фур. Так спокійно доїхали додому. Взагалі відДолини до Чернівця ми приїхали швидше ніж від Синевиру до Долини…Краса звичайно там шалена і невимовна, але дорога це випробуваннядля справжніх водіїв. Порадував витрату після заправки в Солотвино, на одному балоні вдалося проїхати додому до Чернівців, а якщовірити свідченням одометра, то пройдений шлях від заправки добудинку вийшов 467 км.
Взагалі сама поїздка залишила дуже багато позитиву та хорошихвражень. Дивлячись вранці на магнітики для холодильника, на якихнамальовані місця де їздив, відразу згадуєш ту красу, ті незабутнімісця, які є тільки в Карпатах. Відпустка закінчилася, настав часповертатися на роботу, але наступного літа я вже знаю куди їхатибуду…
"вздовж якої як правоохоронці стоять величезні опори ЛЕП 330 кВ
Шлях нам лежав через Торунський перевал. Підйом був досить легким, бо дорога з боку Міжгір'я була більш-менш стерпною, але з бокуДолини це жо…а. З матюками та з горем навпіл ми доїхали до Вигоди, де і сфотографувалися біля вузькоколійного паровозика, який стоїтьяк пам'ятник лісовозним вузькоколійним залізницям у Карпатах. Разна заправку ОККО, заправити дев'ятку і попити каву і рушили вдорогу. Від Долини до Івано-Франківська дорога хороша дозволяласпокійно їхати 80 — 90 км на годину. Кілька разів рятувала сибішка, просився на обгін фур. Так спокійно доїхали додому. Взагалі відДолини до Чернівця ми приїхали швидше ніж від Синевиру до Долини…Краса звичайно там шалена і невимовна, але дорога це випробуваннядля справжніх водіїв. Порадував витрату після заправки в Солотвино, на одному балоні вдалося проїхати додому до Чернівців, а якщовірити свідченням одометра, то пройдений шлях від заправки добудинку вийшов 467 км.
Взагалі сама поїздка залишила дуже багато позитиву та хорошихвражень. Дивлячись вранці на магнітики для холодильника, на якихнамальовані місця де їздив, відразу згадуєш ту красу, ті незабутнімісця, які є тільки в Карпатах. Відпустка закінчилася, настав часповертатися на роботу, але наступного літа я вже знаю куди їхатибуду…
"вздовж якої як правоохоронці стоять величезні опори ЛЕП 330 кВ
Шлях нам лежав через Торунський перевал. Підйом був досить легким, бо дорога з боку Міжгір'я була більш-менш стерпною, але з бокуДолини це жо…а. З матюками та з горем навпіл ми доїхали до Вигоди, де і сфотографувалися біля вузькоколійного паровозика, який стоїтьяк пам'ятник лісовозним вузькоколійним залізницям у Карпатах. Разна заправку ОККО, заправити дев'ятку і попити каву і рушили вдорогу. Від Долини до Івано-Франківська дорога хороша дозволяласпокійно їхати 80 — 90 км на годину. Кілька разів рятувала сибішка, просився на обгін фур. Так спокійно доїхали додому. Взагалі відДолини до Чернівця ми приїхали швидше ніж від Синевиру до Долини…Краса звичайно там шалена і невимовна, але дорога це випробуваннядля справжніх водіїв. Порадував витрату після заправки в Солотвино, на одному балоні вдалося проїхати додому до Чернівців, а якщовірити свідченням одометра, то пройдений шлях від заправки добудинку вийшов 467 км.
Взагалі сама поїздка залишила дуже багато позитиву та хорошихвражень. Дивлячись вранці на магнітики для холодильника, на якихнамальовані місця де їздив, відразу згадуєш ту красу, ті незабутнімісця, які є тільки в Карпатах. Відпустка закінчилася, настав часповертатися на роботу, але наступного літа я вже знаю куди їхатибуду…
"відпустка закінчилася, настав час повертатися на роботу, аленаступного літа я вже знаю куди їхати буду…
"відпустка закінчилася, настав час повертатися на роботу, аленаступного літа я вже знаю куди їхати буду…
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.