Про-ка-тал :D

Вітаю Вас, дорогі читачі. Даний пост не буде присвячений всій тійкупі гівна, що спливло за останні пару місяців, а нарешті буде хочякийсь позитив. І так, як уже писав раніше, Redline змогли оживитипацієнта, дати йому шанс ще на одне життя.Але щоб серце непустувало, вони настійно рекомендували займатися фізкультуроювранці.Набігати в районі 1 тис. Км в режимі ОВОЧ.Як мені здалосяспочатку - питання фігня. Потім друзів пачку, 100 км туди, 100сюди… і ось вся обкатка, але не… Обкатка, річ сувора, знаючи, що втебе повний бак, свіжий ЖИВИЙ мотор, не дірявий впуск ) так інатякали - навали ка, хоч разок ... Але, не можна. Свої мукивирішив розтягнути на 2 дні, спочатку були плани покататися по колуКиїв-Житомир, Житомир-Київ. Але плани злегка змінилися)) якийнавчається у Вінниці з фразою - Го до мене.І так, вважаємо ... Київ- Житомир, Житомир - Вінниця ... Не поганий маршрут для обкатки, тай дороги не погані ) Решено-Зроблено. Перших 100 КМ обкатки, як недивно пройшли саме столицею України. Чесно скажу, це було тупокатання - туди сюди в пошуках маку ... Наш "штурмон" загубився вяндекс картах і мені довелося, методом наукового "тику" шукати макпросто катаючись по вулицях столиці )) Дуже часто чув, що в Києвіжерсть як важко їздити, нібито все в щільну, все хортять, і т.Д, чесно, нічим від Кіровограда не відрізняється, так, більше машин, щільніше трафік, але цілком навіть комфортно їздити вулицями Києвав потоці) Поки не забув, жовта 9ка, з номерами "аА 27? ?" (іншіцифри не запам'ятав) - Фа-фа тобі)) Після щільного обжирання вмаку, рішення їхати до Вінниці стало остаточним і рішучим. Нашштурман отримав прямий указ НОРМАЛЬНО моніторити карту і непропускати повороти. І рушили в дорогу. Усю дорогу з тими самимидумками — Таксь, який там рівень масла? Нічого не тече? Кожен100-150 КМ був піт-стоп з перевіркою рівня всіх рідин + оглядмоторного відсіку на наявність потік. Скажу відверто. Їхати наевіку в далекі дороги далеко не так комфортно, як на якійсь тамкамінчику або тому ж акорді, як був у мене, але особисто мені, навпаки, було їхати трасою під звук прямотоку :D. Приблизно за 3-4години (точно не засікали) дісталися Вінниці, де залишилися наночівлю. kVlad, дякую за
теплий прийом, вибач, що не дали вночі поспати :D. Після приїзду доВінниці – евік загнали на паркування ночувати, самі ж поїхалидодому до kVlad. Вранці, приїхали на паркування, як завжди пройшовогляд на наявність потік, ранкова перевірка рівня масла, запускмотору і очікування, поки він прогріється)) Постояли, поспілкувалися поки Ева прогріється до температури "можеш їхати". Івирішено перед прощанням заїхати в мак, трохи перекусити)) Післямаку, нашою точкою прощання стала заправка, де ми роз'їхалися "хтокуди" )) Дорого з Вінниці на Кіровоград, за моїми відчуттями на 4 з5. Як не дивно, але її злегка підлатали, так, був 1 момент колидовелося їхати 20 КМ на годину, але це був лише 1 ділянку і токоротку. Загалом дорога була дуже весела, але дорогою ми засталитрохи не приємну картину. Під'їжджаючи до якогось села, валивсильний дим із-за дерев. Під'їхавши ближче, побачили наступнукартину - на узбіччі стояв "буханець" (не знаю, як називається цейуазик) горіла, як встиг помітити. Наскільки ми зрозуміли, то буласільська катафалка, бо перед машиною лежала труна. Моторневидовище, якщо чесно., проїхавши це видовище, ми потрапили трохи впробку. Як виявилося, дорога додому збіглася з днем ​​ "гробків".Людей приїхало сила-силенна, і через паркування вздовж узбіччятраси, через постійно "паркують \ виїжджають" створилася невеликапробка. Але скажу одразу, помітив цікаву картину. Даішник (так, саме даішник, бо там поліції ще немає), допоміг людині вирулити зузбіччя, при цьому перекрив рух, щоб чоловік зміг вирулити. Респектдаішнику. Так само трапився й інший казус ) Під'їжджаючи до Умані, за вказівником треба було звернути НАПРАВО, але основна дорога йшлапрямо, а праворуч йшла якась путівка… і якраз на цьому перехрестістояли ДАІшники, поруч стояла рено (походу мали хлопець) Бо він ужейшов до машини, а дружина з дитиною на руках стояла біля машини ічекала на нього. Я під'їхав до даішників, один сидів у машині, другий не піднімаючи очей, що намагався у своїй камері розглянути.око і каже "туди-туди"... Другий на мене кидає погляд... Походудумав, що я вже під'їхав щимити їх, як ДК... Я ставлю наступнепитання - "точно туди? бо на вказівнику зовсім в інший бік." той щоз камерою в руках, начебто спіймав конвульсію і махає на головнудорогу, другий вирішив нервово дої*ця до мене "і взагалі хери тиїздити з номером під лобовим...", на що отримав культурнувідповідь, що "машину забрав зі СТО, кріплення зламані, моментальнорамку знайти НЕМАЄ МОЖЛИВОСТІ", на що у відповідь він почав чолобубніти собі під ніс. Як завжди, залишився "задоволеним" роботоюДАІ, поїхав головною ... Під'їхавши до своєї Кіровоградськоїобласті, погодка нас просто зустріла своїм Зливом, причому всюдорогу світило сонечко, було тепло, а в Кіровоградській областівалив такий дощ, що видимість була не далі метрів 10-15… Перевірятисвій евік на стійкість не став, скинув швидкість і черепахою їхавуже до самого міста… Приїхавши до міста отримав загальний пробіг у750 КМ. Не погано з'їздив. Решту вирішив накатати містом. Скажувідразу, обкатку проводив так. Крутив мотор до 3-4 тис. По трасі120-130. На обгін до 4 тис, та 0.5 бусту (максимум). В середньому, порахував витрату і був приємно вражений.Витрата трасою склав 8 -8.5 л/100 км. По місту звичайно все набагато сумніше, але я вже помісту не рахував. Вчора по місту вже накотив позначку 1000 КМ.Днями їду зливати обкатувальну олію і нарешті заллю те, що маєбути) По дорозі особливо фотки не робив, але кети скинулисяпідпільними фотками, поки я був зайнятий або відходив :D
Ранок починається з перевірки рівня олії)
Шикарна дорога до Житомира
Вальсуємо по Києву)
Просто подобається фотка )
Кава + перевірка рівня олії )
Розвідали що стоїть під капотом)
Стомлений але задоволений їду додому