поспіх у покупці іноді вилазить боком

привіт
покажи себе
огляд вершин японського танкобудування початку 80-х рр. Та особливозапеклих колгоспних удосконалень
передання свідчить, що заднє крило — наслідки дрифтування встовп
роги стоять гордо
> приехали(
на тлі сучасних машин виглядає по дитячому
ось так і заночували по приїзду, бампер тюнінгований ... Від кого —не відомо
Ця машинка бовталася у продажу майже рік./>
І зовсім поруч від мене, за 60 км, у райцентрі.На фото було видно, що машина вдарена в заднє ліве крило (бічний удар) і вирихтованоаби як. Замучена, фоток салону не було — зрозуміло, що вінубитий.
Я пару разів списувався з продавцем, називав свою ціну (докладнопояснюючи, скільки мінімум потягне), він особливо не погоджувався, потім в оголошеннях ціна трохи впала і він повідомляв, що приїжджаєіз заробітків на місяць і тому рухається. Коротше, дотягнув я дотого, що завтра він їде до середини літа, а вже друга половина дняі час стрімко котиться до глибокого вечора. Зателефонували - яприїду, ну добре. Варіанта було два — поїхати автобусом і приїхатина ній без жодних підготовок, другий варіант — взяти батю і наШевролі Такума поїхати вдвох, назал приїхати машинами. І знову безбудь-якої підготовки (інструментів, рідин тощо). До машиниприкметність заднє крило з аркою, шматком лонжерона, яку треба булопо-любому забрати — тому вирішив їхати на Такумі. У неї й не такевлазило. На нормальний варіант (вдень, з підготовкою, зінструментами, рідинами) часу не було, завтра продавець їде.
Виїхали о 17. Полив дощу конкретний і потемніло. Це послужило нампогану службу.
Приїхали. Машина в гаражі аля сарай, такий шо ось щас звалиться нанеї. Загалом сподобалася. Косяків море відразу. У радіатор залиливоду. Бензин начебто є до заправки. Пил витерли. Інструктаж покоробці та світловим приладам отримали. Її акум поставили - якийбув дохлий і заряд не брав. Шо змогли – у неї запхали. Задню чвертьдонорську з другої спроби запхали в Такуму. Кажу баті, що він поїдеСильвією, бачу — що він скрипить, але я настояв. Напевно япошкодував Такуму, а із Сільвією все одно порається.
Поїхали. Піч не працювала. Стартувала тільки з штовхача – акум некрутив. Сільвія частково світила вгору і зліпила зустрічних, за щовони мстилися включенням дальнього. Батько їхав херово. Повільно, напролом поганою дорогою і його зносило весь час на зустрічку (проблема не в машині, а в прокладці). І ось уже доїжджаємо доміста км 15 ... Я трохи попереду - передзвонюю йому - ти де? Чуюрозмову зі сторонніми, що він когось ударив. Швидко розвертаюсь іїду. Поліцейський мітсубісі аутлендер. Новий. Так, батько гримнувполіцейську машину в задній бампер. Виїхав на зустрічку, його типузліпили, дощ йшов, конденсат на склі, погано було видно. Копи колисьзрозуміли, що на них, почали повертатися, але далі не могли —кювет. Ось така фігня. Так ще мій батько після цього і не зрозумів, що зачепив і поїхав далі, його наздоганяли. В результаті купапротоколів, нерви, психи, нервовий сміх, витрачений час, перемерзання, довге стояння на дорозі з оформленням дтп. Уаутлендера посипався за аркою задній бампер - просто розколовся івисипався розміром як сковорода (ніби столітній перемерзлий тазик), а у сильвії розбитий був битий поворотник і трохи змістилося крилоі вперлося у двері. Начебто вирішуємо. Далі я поїхав на Сільвії.Приїхали о 3 ночі додому. Ось так тяжко все почалося. Краще непоспішати).