У далекому 2008 почала вирувати перша криза… Долар різко підскочивз 4, 5 до 8, але це сталося у жовтні-листопаді…
А перед цим я, плідно попрацювавши, підібрав деяку суму і дозрівна щось більше ніж моє колишнє 2, 2 (теж 124) купе. Дивився машинбагато і географічно скрізь на просторах ненько. Траплялися "екстремальні" варіанти - або повні трупи або цілком доглянутімашини, але з дуже пристойними цінниками (другий варіант менезасмучував мало). Особливо запам'яталися пара екземплярів:0фіолетовий на бежевій шкірі з Херсона, що продається перекупом і встані "під заміну ялинки".З 12 горщиків, які були в наявності, працювала максимум половина, машину трясло, мотор весь у потіках, електрика працювала на 50%. Але кузов був живенький Зваживши ціну івартість нового двигла, я прийняв рішення назавжди забути про цейваріант. Йому господаря, але після тест-драйву я не наваживсявикласти хмару грошей за цей, м'яко кажучи, "корабель" з властивимивсім кораблям інерційністю та ненажерливістю. У моторах 5, 0 на 140я з того часу розчарувався. По-факту мій 3, 2 набагато динамічнішийза 140-5, 0 — дуже позначається вага машини, — Е500 чорний на чорномуз Дніпра — реально шкодую, що не взяв. Машина була справна і хорошатехнічно і треба було вирішувати лише косметичні питання тазамінити систему вихлопу. Тест-драйв я проводив на трасіДніпро-Донецьк. Ті почуття, коли при швидкості 160 у загальномупотоці натискаєш на педаль і всі хто їхав нарівні починають дужешвидко зникати в дзеркалі заднього виду, а швидкість 220+ ще немежа, просто невимовні. На жаль, зараз таких машин немає, та й самрозумію, що на такий я б їздив ще менше. "звідти"хлопці-перегонники, знайомі мого друга. Машин таких (124 купе) булоще мало і грошей просили за них набагато більше, ніж за седан. Станмені сподобався, але за тієї ціни я дивитися детально її не захотіві деякий час хлопці каталися на ній самі. Продавали, але ніхто небрав (ціна нової Фабії не в гіршій комплектації). Через парумісяців хлопці трохи попустилися і я зважився її подивитисяприскіпливо, аби розуміти що мені буде коштувати її придбання +початкове приведення до тями. Що виявив:непрацюючий клімат, корейський капот, пара потертостей ЛКП по кузову, водійськийсклопідйомник, що вмирає, почало шаруватися заднє скло і люк, щозаїдає. Бонусом йшли нові італійські диски 17" OZ і новий дросель (недешева скажу вам весч! ).
після торгів із підключенням усіх знайомих цих хлопців тапопередньою перевіркою/пробивкою по всіх базах, я таки психанув ікупив її:
Багато мене не зрозуміли:навіщо тобі 2 однакові машини? ! (я ставвласником другої купе 124 до наявної на той час у мене з обсягом2, 2). "це різні машини! " - відповів я. І якщо 2, 2 у мене була вмайже повному стоку, 3, 2 я вирішив кардинально перетворити, правдаяк я тоді не знав точно... Але точно знав, що вона буде іншогокольору — глибокого чистого чорного лаку (рідний 199 чорно-синійметалік мене не влаштовував ніяк).






Коментарі2
Пам'ятаю цю історію ще з БЖ на мерседес-клубі років десь 8 тому… Радий, що зустрів її тут!
У батька було три 124х Мерса, а потім і я почав свій авто-шлях зі 124 Мерса ... Прочитав твою історію і накотила ностальгія)))