Здрастуйте дорогі читачі! Почну свою маленьку розповідь. Справабула 23го лютого, через день пиятики після дипломування нашої групину і само собою свято — день захисника вітчизни.
Мені як завжди стукнуло в голову поїхати покататися, погода булахороша, сніг розтанув, тепло, та й факт того, що на Ниві я ще нідене застрявав безсумнівно радував, і тут помчало./p>Вирішили (чесно кажучи вирішив я :D) заїхати у вже пізнане місце ізробити гарну фотографію з вивішеними колесами, ну що-небудьзаїхали, навіть покрутили колесо трохи.Зробили фото і… і стали.; )Ніхто не міг припустити що заїхали ми в драговину, під ногами земляходила як водяний матрац. Хоч і не буксував (знаючи що зараюсь) алевсе одно сів, причому сів на правий поріг повністю, і на передніважелі (вони в землі були десь на 5 сантиметрів).
І тут згадується приказка. "нива без лопати? - Не чув", і такитак, у мене опинилася в багажнику лопата (слава Богу), і почаласявесела історія копателів, копав я один (т.К. Все при параді, а яперевдягся спеціально), напевно за все своє життя стільки некопав)) (утрирую. У свою осі.
Всім дякую за увагу, до нових зустрічей!
Коментарі4
млинець я як прочитав, думав ніч і ти капаєш)) а тут день, світло, лопата, друзі веселі бігають… коли я засаджую ниву на трампліні, майже ложа на вуха всі похмурі йдуть за лопатами і мені вже не весело)
Вперше заїхав так що виїхати не зміг) якраз на 23 лютого)) розважився D
Так без лопати на ниві не куди) щастить з погодою ... а у мене 3 день -10 і сніг валить ...
Та я чесно ще по снігу покатався. у нас за всю зиму 1 раз нормально насипало ;(