Ввечері ми гуляли Яремче, дивилися пам'ятки, їли в колибах)
Пам'ятник партизанам ВВВ
Ресторан Гуцульщина — дорого, довго і нудно<
На Гугл-мапс це місце відмічено як Набережна — тихо, небагатолюдно, далеко від траси і залізниці. Ми вирушили визначними пам'яткамипоблизу Яремче.Першою точкою на моїй Гугл-карті був Пневський Замок(16 століття). Розташований він у селищі Надвірна, прямо на вході вПрикарпаття, де раніше проходив старовинний торговий шлях.поступово занепадає. Особливо акуратними треба бути з підземнимиходами, яких тут безліч, благо що вони все більш-менш помітні.Полазивши старовинним Замком, ми вирушили далі на південний захід.Шлях наш лежав на Бухтівецькому водоспаді. Проїхавши позубодроблювальному окружному містечку Пнів, ми доїхали до селищаПасічна і звернули в гори, у бік селища Букове. Територія біляводоспаду облагороджена, зроблені драбинки, альтанки і взагалі тежчудове місце для кемпінгу! =)))
До водоспаду можна підібратися як зверху…
…тільки стрімко)
…так і знизу. Поляна в долині водоспаду, з розливом безлічі річечокЗнову ж таки, нам пощастило бути тут після дощів, тому водоспадшарашив на повну силу!
Ось він, красень!
Тут же поруч розташований ще один, крапельний водоспад.
Дуже красивий
Ще готуючи свою поїздку, я натрапив на трек харківських джиперів ізмісцевого клубу "п'ятий Елемент", які проїхали від Бухтивецькоговодоспаду до Манявського через гори. Есессно, я закачав собі цейтрек і вирішив також спробувати сунутися навпростець (я ж наДрагобраті був, фулі мені тепер! ). І все б нічого, але дощі, якібили тут останній тиждень, трохи охолодили мій запал.Під'їхавши дов'їзду в ліс, я вперся в бруд і колію. Прикинувши, що я їду в однустокову машину, а хлопці тут були на суворому Патріоті, та ще йкомандою, я вирішив залишити цю ділянку для своєї майбутньоїподорожі Карпатами на чомусь серйознішому. :-)
До того ж у мене знову, бляха-муха, закінчувався газ! Ось ніяк я неміг звикнути до того, що якщо Google малює нормальну доріжку в 6, 5км, то це не означає, що ми її проїдемо за обіцяні 23 хвилини))) Аплестимемося всю дорогу на 1-й передачі з витратою як у КамАЗа!
Та й газових заправок в окрузі було трохи менше, ніж ніфіга.Найближча була у Надвірній (хвалене ОККО, після якої мій Тушканщось зовсім відмовився нормально їхати). Задувшись там газом, мипоїхали на Манявський водоспад в об'їзд через селище Молодків.Доріжка там така собі, проте робити коло через Жураки я не захотів.Гугл як завжди спокійно проклав дорогу до самого водоспаду, але я, начитавшись звітів джиперів, знав, що останні пару кілометрів донього, можливо, доведеться пройти пішки. Дорога помітно погіршиласявже в самому селищі Манява. Парило страшно, швидкість по селищубула не вище 10 км/год. Останні кілометри 3 пішли брід за бродом, благо глибина там була максимум по маточині. >
Направо - до підніжжя водоспаду, ліворуч - до вершини. Але ліворучТушкан їхати не захотів:дуже круті сходинки. Та й нема чого тамробити, хіба що чудове місце для ночівлі.
Зрештою, ми доїхали практично до самого водоспаду і далі пішли поволунах.
Манявський водоспад, звичайно, теж чудовий і повноводний! Назад, розхрабрівшись, я поїхав над річкою, через ліс, де-не-деперетинаючи цю саму річку у брід. Гугл цієї доріжки не знав, протевона виявилася цілком проїзжабельною, хіба що в деяких моментах ячеркався захистом у коліях. Штучну заплаву з каміння, де непропустили можливість викупатися.
Знову ліміт у 20 фоток! :-( У наступному записі я заллю відеозворотної дороги з Манявського водоспаду і того дощу, який змусивмене їхати під 60 км/год там, де годину тому я ледве плівся на 1-йпередачі! :-)
< /p>
"-)
До того ж у мене знову, бляха-муха, закінчувався газ! Ось ніяк я неміг звикнути до того, що якщо Google малює нормальну доріжку в 6, 5км, то це не означає, що ми її проїдемо за обіцяні 23 хвилини))) Аплестимемося всю дорогу на 1-й передачі з витратою як у КамАЗа!
Та й газових заправок в окрузі було трохи менше, ніж ніфіга.Найближча була у Надвірній (хвалене ОККО, після якої мій Тушканщось зовсім відмовився нормально їхати). Задувшись там газом, мипоїхали на Манявський водоспад в об'їзд через селище Молодків.Доріжка там така собі, проте робити коло через Жураки я не захотів.Гугл як завжди спокійно проклав дорогу до самого водоспаду, але я, начитавшись звітів джиперів, знав, що останні пару кілометрів донього, можливо, доведеться пройти пішки. Дорога помітно погіршиласявже в самому селищі Манява. Парило страшно, швидкість по селищубула не вище 10 км/год. Останні кілометри 3 пішли брід за бродом, благо глибина там була максимум по маточині. >
Направо - до підніжжя водоспаду, ліворуч - до вершини. Але ліворучТушкан їхати не захотів:дуже круті сходинки. Та й нема чого тамробити, хіба що чудове місце для ночівлі.
Зрештою, ми доїхали практично до самого водоспаду і далі пішли поволунах.
Манявський водоспад, звичайно, теж чудовий і повноводний! Назад, розхрабрівшись, я поїхав над річкою, через ліс, де-не-деперетинаючи цю саму річку у брід. Гугл цієї доріжки не знав, протевона виявилася цілком проїзжабельною, хіба що в деяких моментах ячеркався захистом у коліях. Штучну заплаву з каміння, де непропустили можливість викупатися.
Знову ліміт у 20 фоток! :-( У наступному записі я заллю відеозворотної дороги з Манявського водоспаду і того дощу, який змусивмене їхати під 60 км/год там, де годину тому я ледве плівся на 1-йпередачі! :-)
< /p>
"-)
До того ж у мене знову, бляха-муха, закінчувався газ! Ось ніяк я неміг звикнути до того, що якщо Google малює нормальну доріжку в 6, 5км, то це не означає, що ми її проїдемо за обіцяні 23 хвилини))) Аплестимемося всю дорогу на 1-й передачі з витратою як у КамАЗа!
Та й газових заправок в окрузі було трохи менше, ніж ніфіга.Найближча була у Надвірній (хвалене ОККО, після якої мій Тушканщось зовсім відмовився нормально їхати). Задувшись там газом, мипоїхали на Манявський водоспад в об'їзд через селище Молодків.Доріжка там така собі, проте робити коло через Жураки я не захотів.Гугл як завжди спокійно проклав дорогу до самого водоспаду, але я, начитавшись звітів джиперів, знав, що останні пару кілометрів донього, можливо, доведеться пройти пішки. Дорога помітно погіршиласявже в самому селищі Манява. Парило страшно, швидкість по селищубула не вище 10 км/год. Останні кілометри 3 пішли брід за бродом, благо глибина там була максимум по маточині. >
Направо - до підніжжя водоспаду, ліворуч - до вершини. Але ліворучТушкан їхати не захотів:дуже круті сходинки. Та й нема чого тамробити, хіба що чудове місце для ночівлі.
Зрештою, ми доїхали практично до самого водоспаду і далі пішли поволунах.
Манявський водоспад, звичайно, теж чудовий і повноводний! Назад, розхрабрівшись, я поїхав над річкою, через ліс, де-не-деперетинаючи цю саму річку у брід. Гугл цієї доріжки не знав, протевона виявилася цілком проїзжабельною, хіба що в деяких моментах ячеркався захистом у коліях. Штучну заплаву з каміння, де непропустили можливість викупатися.
Знову ліміт у 20 фоток! :-( У наступному записі я заллю відеозворотної дороги з Манявського водоспаду і того дощу, який змусивмене їхати під 60 км/год там, де годину тому я ледве плівся на 1-йпередачі! :-)
< /p>
"ми поїхали на Манявський водоспад в об'їзд через селище Молодків.Доріжка там така собі, проте робити коло через Жураки я не захотів.Гугл як завжди спокійно проклав дорогу до самого водоспаду, але я, начитавшись звітів джиперів, знав, що останні пару кілометрів донього, можливо, доведеться пройти пішки. Дорога помітно погіршиласявже в самому селищі Манява. Парило страшно, швидкість по селищубула не вище 10 км/год. Останні кілометри 3 пішли брід за бродом, благо глибина там була максимум по маточині. >
Направо - до підніжжя водоспаду, ліворуч - до вершини. Але ліворучТушкан їхати не захотів:дуже круті сходинки. Та й нема чого тамробити, хіба що чудове місце для ночівлі.
Зрештою, ми доїхали практично до самого водоспаду і далі пішли поволунах.
Манявський водоспад, звичайно, теж чудовий і повноводний! Назад, розхрабрівшись, я поїхав над річкою, через ліс, де-не-деперетинаючи цю саму річку у брід. Гугл цієї доріжки не знав, протевона виявилася цілком проїзжабельною, хіба що в деяких моментах ячеркався захистом у коліях. Штучну заплаву з каміння, де непропустили можливість викупатися.
Знову ліміт у 20 фоток! :-( У наступному записі я заллю відеозворотної дороги з Манявського водоспаду і того дощу, який змусивмене їхати під 60 км/год там, де годину тому я ледве плівся на 1-йпередачі! :-)
< /p>
"ми поїхали на Манявський водоспад в об'їзд через селище Молодків.Доріжка там така собі, проте робити коло через Жураки я не захотів.Гугл як завжди спокійно проклав дорогу до самого водоспаду, але я, начитавшись звітів джиперів, знав, що останні пару кілометрів донього, можливо, доведеться пройти пішки. Дорога помітно погіршиласявже в самому селищі Манява. Парило страшно, швидкість по селищубула не вище 10 км/год. Останні кілометри 3 пішли брід за бродом, благо глибина там була максимум по маточині. >
Направо - до підніжжя водоспаду, ліворуч - до вершини. Але ліворучТушкан їхати не захотів:дуже круті сходинки. Та й нема чого тамробити, хіба що чудове місце для ночівлі.
Зрештою, ми доїхали практично до самого водоспаду і далі пішли поволунах.
Манявський водоспад, звичайно, теж чудовий і повноводний! Назад, розхрабрівшись, я поїхав над річкою, через ліс, де-не-деперетинаючи цю саму річку у брід. Гугл цієї доріжки не знав, протевона виявилася цілком проїзжабельною, хіба що в деяких моментах ячеркався захистом у коліях. Штучну заплаву з каміння, де непропустили можливість викупатися.
Знову ліміт у 20 фоток! :-( У наступному записі я заллю відеозворотної дороги з Манявського водоспаду і того дощу, який змусивмене їхати під 60 км/год там, де годину тому я ледве плівся на 1-йпередачі! :-)
< /p>
"теж чудовий і повноводний! Назад, розхрабрівшись, я поїхав надрічкою, через ліс, де-не-де перетинаючи цю саму річку в брід. Гуглцієї доріжки не знав, проте вона виявилася цілком проїзжабельною, хіба що в деяких моментах я черкався захистом у коліях. Штучнузаплаву з каміння, де не пропустили можливість викупатися.
Знову ліміт у 20 фоток! :-( У наступному записі я заллю відеозворотної дороги з Манявського водоспаду і того дощу, який змусивмене їхати під 60 км/год там, де годину тому я ледве плівся на 1-йпередачі! :-)
< /p>
"теж чудовий і повноводний! Назад, розхрабрівшись, я поїхав надрічкою, через ліс, де-не-де перетинаючи цю саму річку в брід. Гуглцієї доріжки не знав, проте вона виявилася цілком проїзжабельною, хіба що в деяких моментах я черкався захистом у коліях. Штучнузаплаву з каміння, де не пропустили можливість викупатися.
Знову ліміт у 20 фоток! :-( У наступному записі я заллю відеозворотної дороги з Манявського водоспаду і того дощу, який змусивмене їхати під 60 км/год там, де годину тому я ледве плівся на 1-йпередачі! :-)
< /p>
Коментарі3
Аффтаре, пиши ісчо!
Мені б час... =)
Так 32 години на добу))