Це була моя Дитяча Мрія! У дитинстві сусід мав таку машину, іколи він виїжджав з гаража, то його Жужик блищав на сонці, відбиваючи сонячні промені і розриваючи ранкову тишу характернимревом МеМЗівського дітища Він дарував відчуття свободи, бувпідтвердженням крутості всіх однолітків, в гаражі яких бувЗапорожець.Москвич батька (можливо про нього буде окремий запис)-цебуло не те, а Запік сприймався як іграшка.Як же я помилявсятоді).
Настав той день, коли я відчув різку необхідність вавтомобілі.Роз'їзна робота, іноді по бездоріжжю, змусила менезробити той необережний, але виконаний романтики крок.Хіба міг язмінити Дитячу Мрію при виборі свого Першого Особистогоавтомобіля! До цього катався за довіреністю на М412, ВАЗ-2170, наробочій багатостадальній Шестерці фірми.! Свіжа фарба, нікельованіковпаки, чистий двигун, і ці саморобні вуха, що підкорили менісаморобні! Вони були зрізані з 966-го, і після установки на 968вийшли не які-небудь, що стирчать-потворні, а дуже органічновписуються в задню частину кузова! Салон був убитий, але мене це нецікавило абсолютно. А після того як я проїхався, вирішив для себебрати! Домовилися через день зустрітись, нотаріус-гроші-ключи, всісправи. І ось тут почалося…
