Ех… скільки спогадів пов'язане з цим білим дивом)
Крови він мені звичайно ох як попив, але все одно любив я йогонереально)
<
Якщо ви шукаєте собі хобі, ЗАЗ — це найкраще хобі!
Бує втомишся від нього, вилаяшся за всі його примхи і підешдодому... А потім виглянеш ненароком у вікно, а він стоїть такийсумний — переживає... Вийдеш йому на зустріч, а він уже йусміхається! І в душі так добре від цього …Як згадаю так здригнуся ізнову хочеться)))
Взагалі наша з ним історія не дуже довга, але досить насичена, її явам і постараюся повідати в міру розкопок фотоматеріалів, щозалишилися.
