Цей автомобіль був придбаний моїм батьком у грудні 1996 року. Ятоді навчався в першому класі. Батько нічого не переробляв уЗапоріжці, просто тримав його в робочому стані. Я спостерігав, яквін що -то ремонтує, по можливості щось допомагав йому, і такимчином я набував досвіду. Машину ми зберігали у дворі, оскільки небуло гаража. Поржавів так, що у підлозі утворилися великідірки.Їздити на такій машині було неможливо та й небезпечно.Так мійЗапорожець простояв замкнений на вулиці до 2008 року.
У 2006 році батько в сусідньому селі купив кузов від якогосьінвалідного Запорожця.Ми цей кузов трохи відрихтували, підварили, підфарбували. Після закінчення першого курсу навчання на фізичномуфакультеті влітку 2008 року я разом із батьком взялися переставлятивсі вузли та агрегати зі старої іржавої машини на новийпідготовлений кузов.На цю роботу пішло рівно два місяці і 28 серпнянадвечір ми вперше випробували свій "новий" Запорожець.
На сьогоднішній день машина перебуває у хорошому стані.Якого-небудь тюнінгу ми не робили, намагалися добре і правильноналаштувати заводський варіант складання. Правда, дещо все-такизмінили:подовжили амортизатори (машина стала на 5). См вище), акумулятор закріпили біля двигуна праворуч (замість запаски), встановили протитуманні фари та потужний звуковий сигнал (знятий зVOLVO), зміцнили дах, удосконалили електричну проводку, днищекузова покрили антикорозійним мастилом.
