У грудні 2014 року я почав шукати ЗАЗ 968М. Їздив у лютому в Житомир, але кузов виявився іржавим. Розчарувавшись, перестав шукати, але час від часу дивився оголошення в інтернеті. Ще один раз їздив у село, але там взагалі не було чого дивитися — один мотлох.
Прийшло літо, і, взявши машину у брата, з'їздив на природу, на озеро. Тоді й захотів мати свій автомобіль. Одного вечора бачу оголошення про продаж ЗАЗ у місті Сміла Черкаської області. Через пів години розмови по телефону сказав господареві, що беру, і наступного дня переслав йому завдаток у розмірі 500 грн.
Попросив його зняти з обліку і виписати на мене довідку-рахунок, тому виходило їхати на вихідних. Купив квиток на автобус до Києва і поїзд до Сміли. 22.06.14 поїхав. Приїхав, подивився все, як розповідав господар: гума нова, тонований, новий акумулятор, замінені ВВ дроти, прокачані гальма, виставлені розвал-сходження, заводиться з півоберта, пробіг 20000 км. Він брав для дочки, вона хотіла їздити після першого разу.
Розрахувавшись, сів і поїхав додому. Було страху, а раптом не доїду, що робити? Проїхав 600 км зі швидкістю 70-80 км/год і без проблем увечері був удома. Ось так став щасливим власником цього чудового автомобіля ЗАЗ 968М. Не знаю чому, але коли їду на "Жужику" (так ми його називаємо), охоплює почуття радості та задоволення. Думаю, даремно люди вважають, що це поганий автомобіль, просто до нього всі погано ставляться і не обслуговують.
Цей автомобіль не для всіх, він вимагає знань, регулярного змащування вузлів та регулювання їх. Є багато задуманих поліпшень, але сильно змінювати оригінал не люблю. А в планах: знешумка і промазування днища, заміна карбюратора, встановлення кнопки на включення вентилятора пічки, щоб не потіли шибки.
Що робитиму, буду писати, розповідати. Буду радий, якщо кому буде цікаво і корисно.

















