Першою машиною на якій я катався був татовий мк-2, 85 року, —стоковий дизельний трудяга. Ще в далекому дитинстві, по дорозі надачу батя дав покермувати. Чи варто говорити якийсь сплеск емоційВже тоді я зрозумів: "я закохався, і це надовго". Капотом прописавсявже агрегат по-цікавіше.Незабаром я отримав права, і почаврозтинати на гольфі))
Але хотілося своєї машини.Тато це звичайно добре, але ... Взагалічерез брак грошей я пересів за кермо вбитої 9. Ну що можна сказати, їздив я, і був задоволений, бо в той час машина мене реальновиручала і ПОТРІБНА була практично щодня, але довго я не витримав іпродав її, покатавшись трохи більше півроку.
І ось я купив ЙОГО, Білий, 87-го року народження, 4-х дверний, 4-хочий, Іржавий))) Але дуже недорого) З купою дрібних пакостей, наприклад:зовні відкриваються тільки водійські двері, ел.склопідйомники не працюють і т.Д, ще не бачили. Не встигливід'їхати і 2-х км від гаража, як злетів трос з педалі газу.Особливо весело було те, що якраз підійшов мій друг, і ятакий:«Змари яка тачка! », він «ОГО! », сідаємо їхати – трос газузлетів. «Нісенітниця – кажу – полагодимо», відкриваю багажник, і намене випадає амортизатор (праворуч від дверей відкрутивсянегідник). Коротше кажучи, машина за 2 хвилини почаларозпадатися... Але потім видно згадала що вона ГОЛЬФ, і пересталаблазнювати) По трасі більше 110 не їхав, але і цього вистачило щобзрозуміти - машина мені вже подобається! Ах так, Ах так, забувдвигун 1, 6, 5-ст. КПП, салон начебто рідний, карти гарні.
