Коли я в 2002 році отримав права, то відразу стрибнув за кермо.Спочатку це був батьківський субару форестер. Турбований двигун, механіка, 4 ведучі... Слів не було. Але автомобіль був не мій івирішувати його долю я не міг.
Незабаром він був проданий і замість нього куплений ФольксвагенГольф 4, 1.6, автомат У порівнянні з форестером гольф просто неїхав, але було в ньому щось таке, за що його полюбила всясім'я.Загалом, зі змінним успіхом від'їздив я на ньому 4 роки, заякі траплялося всяке, але жодного разу автомобіль мене непідвів.Завжди заводився взимку, добре гальмував і їздив, їздив, їздив.
У 2008 році вирішив, що пора вже придбати свій особистийавтомобіль, благо фінансове становище дозволяло.Вибирали автомобільдосить довго разом з дружиною. І не думали, тільки нове.Варіантівпереглянули куди, причому спочатку цікавилися седанами на кшталтакорду.Ну як-не-як і машинка немаленька-можна бабусь-дідусівкатати, та й про майбутнє поповнення в сім'ї потрібно булозадуматися.
У якийсь момент ми на все плюнули тому, що я згадав про свою мріючасів їзди на 4 гольфі, а саме про ГТІ. За натурою я не гонщик, алеГТІ, в моєму розумінні - не просто потужний двигун, хороші гальма, зручні сидіння та дубова підвіска. Насамперед, це якась філософіяжиття, яку, між іншим, дуже непогано спробували зобразити у серіїрекламних роликів із "фастом".
Зрештою автомобіль був куплений. Як не дивно, в салоні виявилосяблизько 4 ГТІ, але всі вони були у топовій комплектації. А мені недуже хотілося платити 1000 євро, ну, наприклад, за штатну магнітолуфольксваген. Або додатково 800 євро за 5-дверне виконання кузова… Зіншого боку, замовлення спричинило б 3-місячну муку в очікуванніавтомобіля. Але на заводі вже стояв зібраний, ніким незаброньований ГТІ якраз з комплектацією, що підходить мені, але безксенону (який я досі не поставив). Я можу розповісти проексплуатацію ГТІ? Насамперед, це гольф. Німецька якість складання (хоча на 26 000 з'явилося кілька цвіркунів); відмінні матеріали усалоні; дуже зручне, товсте кермо; відмінні сидіння; багато місця всалоні та великий багажник. Окремо хочу подякувати інженерамVolkswagen за двигун і DSG. Багато хто плюється у бік такоїкоробки, мовляв на мішалці краще, але мій стиль їзди абсолютно невимагає "повного злиття" з автомобілем, тим більше, що по міськихпробках цілком можливо підкачати ліву ногу зчепленням, а менеперекачана нога ні до чого. А треба поїздити жваво, будь ласка, режим S, підрульові пелюстки і вперед! Підвіска жорстка, алесказати, що вона табуретка ніяк не можна. Так, по вибоїнах їздитикраще через годину після їди, зате як ГТІ входить у повороти… Змоменту першого повороту ключа запалювання минуло вже чимало часу.Завдяки ГТІ я познайомився з купою приємних людей, з якими ставдобрими друзями. На парковці або в потоці машин мало хто дивитьсяна нього, ну а правда, чого в ньому такого? Гольф як гольф, правдаякийсь хижий і колеса великі і їде щось жваво… так, щось надтожваво для гольфу. По секрету скажу, що на другій машині в сім'ї (тойота Камрі 3.5) я не їжджу за кермом. Мене катає дружина, а ярозслабляюся як пасажир.
Гольф ГТІ-автомобіль, перш за все, для водія. >
У травні 2010 поставив європейські GTI пружини (різниця на 2останніх фото) і наніс матовою плівкою візерунок на кузовавтомобіля.
3-дверний кузов;
Двигун - 2.0 турбо;
Трансмісія - DSG 6-ступінчаста;
Зимовий пакет (підігрів передніх сидінь, форсунок омивача скла, зони двірників), омивачі фар;
Підлокітник;
Аудіопідготовка 8 динаміків;
