І ось у 2008 році у себе на роботі побачив свою мрію УАЗ 452«ЛЕК», це перероблена версія «Головастика» на Чернігівськомуавтомобільному заводі, під переїзну кінознімальну. Автомобільсписувався з підприємства за термінами давності і на нього ніхто непретендував, але бачачи мій інтерес до машини, по секрету механік зпідприємства мені сказав, що на машині повністю відкапітальнийдвигун і коробка передач з мостами і що на відновлення її непотрібно багато часу та коштів, але після розвалу СРСР автомобільніхто не заводив і не їздив.Не довго думаючи, ризикуючи я прийняврішення про купівлю цієї машини.Настав день переоформлення і я ставщасливим власником УАЗу.Після короткого огляду описую обсяг робітпо машині. Від комбайна та повна відсутність лакофарбовогопокриття, виключаючи дах.
• Двигун був поставлений на подушки, але навісне обладнання всележало в салоні і вимагалося ретельного огляду та заміни.
• Салон вимагав повного ремонту, заміни обшивки, сидінь, підлоги, унормальному стані була тільки стеля та торпеда.
• Гума вимагала заміни, оскільки вже були сильні тріщини нагумі.
• Заміна всіх лампочок +ремонт електропроводки, хоча все працювалоі так, але поколупатися було полювання.
• Потрібна заміна оптики, пластика ліхтарів.
• Гальма на подив після 10 років стояння відразу запрацювали, алепотім нормальна людська цікавість змусила полізти. У принципі цейсписок міг би бути нескінченним, тож продовжимо про подальше життямого «Узі». Відновлення зайняло за часом близько шести місяців (весна-літо). Довгими вечорами, днями та вихідними я відновлювавсвій автомобіль. І з кожним днем він набував вигляду тієї машини, яку я собі вклав у мрію. З цими днями зростала і ревнощі дружини тасім'ї до мого нового улюбленця, було дуже важко відпроситься хоч наодин вихідний до нього, але все-таки я його закінчив, і сім'я мояціла і мрія почала ставати реальністю.
Багато людей з іронією дивилися на мою машину і на мене і говорили, що не реально її відновити за 6 місяців одному, але мрія робиласвою справу, а руки свою. Темпи відновлення починали рости, тому щоохочих поїхати на рибалку було багато, і всі настирливо просилисяпоїхати, та й самому дуже хотілося. Вирішили поїхати недалекоблизько 40 км. Нешвидкі збори і ми в дорозі дорогою на запланованемісце п.Кийлов, в Україні хтось знає це не далеко від Києва, близько 40 км. Я вперше за кермом «машини – мрії».
Описую свої перші враження:• Нормальна динаміка як для автомобілявагою 2500 кг.
• Гальма залишають бажати кращого
• Звук двигуна в салоні на великих обертах
• На поворотах автомобіль незвично кренить
• Напрочуд тихо в салоні на нерівностях
• Незручно розташоване кермо, не по центру водія.
• Незвична відсутність капота та приємне відчуття при погляді всалон, ти керуєш автобусом з афігенною прохідністю.
І ось ми в лісі біля річки і перед нами шикарне місце, але до ньогоблизько 300 метрів заболоченої дорогою, що обросла деревами ічагарником, і я вирішую проскочити і випробувати прохідністьмашини. Включивши першу, я влітаю в багнюку і, не проїхавши 20метрів, розумію, що автомобіль просто пливе і поступово грузне. Ябув розчарований до краю, ось думаю, слабак не зміг впоратися зтаким брудом і де його велика прохідність? ..Надія залишалася напониженню передачу і передній міст. Дістаю ключ включаю хаби ізнижену передачу і тут я був шокований ... Таке враження нібимашині дали стусан під зад, автомобіль просто пре не перебираючи дебруд, а де пні і довозить до потрібного мені місця «куди бачу, тудиїду». Бойового хрещення автомобіль був подряпаний об гілки дерев інабув бойового вигляду.
Після першого випробування були втрати, полетіла шайба розбігувалів, і видавило передній сальник коленвала, але це все будеописано в «Бортовому журналі» з прикладеними фото .
