Збулася мрія ідіота . Купив традиційно під осінь чергове відро.
УАЗ Буханка 1979 року випуску, на сьогодні їй 41 рік! АЛЕ! хоч це і зламана бабуся, у неї є головна і важлива для мене перевага - повний привід і місткий салон. Рік наскрізної гнили немає, але зачистити і підфарбувати є що вражає стан днища, від нього не відвалюються шматки іржі.
Трансмісія зі слів власника повністю справна.
А ось двигун (уМЗ 417) ні.Двигун чхає у впуск, власник сказав що автомобіль заглух і більше не завівся в один момент.Почавши чхати, тому грішить що облизало шестерню распредвала.
Мотор крутив, судячи з гуркоту у даного вузла і періодичному Підклинювання, все ж розподільний вал облизало і залишки зубів штопорять колінчастий вал. Покрутивши запалювання методом "на око" двигун таки почав схоплювати, але все одно чхає. Загалом розтин покаже. Салон напрочуд не заколханий. Що досить дивно для автомобіля такого віку. Практично все оригінальне. Ну крім передніх сидінь та деяких перемикачів. Задня частина мабуть що заношена за 40 років.
Але відкидні сидіння все так само справні. Вона зовсім лиса, але вік її добив. Але це таке. Цей буханець швидше за все служив швидкою допомогою, видніється червона фарба з під зеленою, на ліхтарику над лобовим склом намальований хрест, встановлений (хоч і зламаний) фарошукач . Цей вузол я виправлю))
, або дуже далеко . А днями у Фейсбуці в моєму ж селі зустріли оголошення. Того ж вечора ми вже її подивилися, залишили завдаток і сьогодні притяг додому.
Реєстрація також місцева, хоч і куплено за техпаспортом.
Повний привід потрібний щоб оперативно по роботі бригада могла доїхати куди треба. Буханець буде відремонтований і доведений до заводського стану, від нього потрібні технічні якості, а не дизайн. Так само особливо по болоту їздити не буде. Тому жодних ліфтів чи 32 коліс не планується. Тільки ремонт двигуна, заміна гуми та фарошукач. Можливо якісь ще дрібниці.




