У липні 2010 року виявив поряд зі своїм будинком даний апаратбез розпізнавальних знаків. І як кажуть "шо те закряхтіло у меневсередині", це при тому, що я ніколи не був фанатом автомобілів, проте зайшов у мережу і почав щільно шукати марку та модель, попередньо прикинувши по дизайну, що року 70-80 е.
Після недовгих пошуків серед популярних марок я натрапив на "японського шустрика", в якому власне впізнав Toyota Starletbugeye…
Будучи водієм із сумнівним стажем водіння та шляхом хворобливихпереговорів з моєю другою половинкою, ми подумали, і я вирішиввсе-таки знайти господаря і придбати автомобіль… Виявилося, яспізнився на один день ...Авто поїхало в Херсон під аналогічнийпроект (про нього нічого не чути досі). А пошуки варіації кузоваbugeye взагалі ще та авантюра.
Я знайшов чотири в Україні, можливо, їх більше існує, але це нікомуне відомо. Закономірність одна — вони всі япошки і транзитне містоу них усіх — Одеса (моряки настаралися свого часу).
Півроку потому…я повернув п'ятидверне диво в серії S JDM, у ріднікраї.
< /
PS Бажаю собі удачі, т.К. Почуття радості та передчуття чогосьфантастичного періодично гаситься почуттям…Ну я ваще дураак! ))) апотім знову почуття радості…