Початок своєї другої спроби написати про мою норочку (таке ім'яя дав субику з незрозумілих для Мене причин), так як, час написанняоповідання зник за 1 секунду (натиснув назад, замість готово) 5днів тому, після невдалої поїздки до Кіровограду та переглядурозваленої кордоби дволітрової, ближче до вечора я натрапив наоголошення про продаж Subaru Impreza 2003 р.В., з пробігом 175 000км. Через годину роздумів, було прийнято рішення виїжджати в ніч Угодині 9 ранку я вже стояв на заправці у вінниці і чекав напевномрію всього мого дитинства, про що я згадав вже після покупки (тільки в дитинстві мріяв про sti в 555 кольорі в цьому ж кузові, на якій я ганяв у всіх гонках на ПК і пс).. Після довгогомовчазного огляду, перевірки ЛКП і маленького тест-драйву, булоприйнято рішення віддати гроші продавцю і відвезти її додому, такяк шпаклівки по кузову є всього пару цяток, двигун звучав дужеприємно, ходовочка не видавала непотрібних звуків і рульова була впорядку, а сидіння всі 12 років до мене їздили в чохлах, навіть натлі всіх бонусів і дуже хорошої ціни, не почув, що троїла вихлопназлегка. Всю дорогу з Вінниці і до Миколаєва я веселий на хвостібіля 2л тюсона (таксона, Тюксона, не знаю як правильно, я називаюмашину батька тушечкою) так як у зв'язку з роботою, мені не можнапотрапляти на трюки. Спочатку купивши нору, я планував перепродатина 500 уе дорожче. По дорозі з Вінниці, а вона в латках і напливах, я дивився і посміхався як кузов тушки ходив з боку в бік і хиливсямайже як корабель, коли мене обіймала бічна підтримка, а машинаначе злилася з дорогою. Зайшовши в перший, відносно різкий поворот, перед яким я забув пригальмувати і вийшовши з нього, не виїжджаючизі своєї смуги, я спочатку не повірив, що я його проїхав незлетівши з сидіння (до нори була мура — шеврик Авео 2007 р.В.), незлякавшись, у мене проскочила перша думка про те, щоб не продаватимашину. Через 2 дні повного газу в крутих поворотах, я так і невпізнав її максимуму. Закидаючи в будь-який з поворотів, якздавалося мені, на гранично-високій швидкості, я розумів що нораможе ще більше і це далеко не приділив, не дивлячись на вибірвзуття незрозумілого господаря до мене, який поставив 14 диски і175 гуму, висоту не пам'ятаю. Загалом, на третій день післяпокупки, прочитання купи відгуків і ввалення в повороти, язаспокоївся, почав їздити 50 км по місту і зрозумів, що продам її втому випадку, коли накопичу і знайду врх чи сти, але поки почаввишукувати капот ВРХ, диски і т.Д. Знаю що колись, я зароблю грошіі куплю нерозмитненого донора, який готовий віддати своє 2 або 2.5літрове серце та решту віршової душі в моє сріблясте тільце.Загалом я закохався в мою машинку, і планую багато, ось тільки булиб гроші).
Нора перевершила всі мої очікування.
