Машина куплена для роботи. Шукався саме мінівен. Варіанти обміну на Альфу все ніяк не виходили. І в один день на сайті автопродажів з'явився "Сарайчик" за дуже цікавою ціною. Єдина умова — обмін не цікавий, потрібна готівка. І тут помчалося. Він мав стати моїм. Поскреб по засіках, поклянчив у друзів, бракує і попрямував до Житомира. Там саме в передмісті жив господар. Людина не зовсім далека в техніці, але й не супер механік. Звідси і стан машини. Скажімо так: дещо зроблено (видно, що людина намагалася), але зробити потрібно ще більше.
При покупці машини було ясно, що мотор на підході, звідси і ціна. Але за додаткову плату людина пропонувала донора після наших ремонтників. Була набагато більше, ніж передбачуваний ремонт встановленого. Приїхавши додому, стало ясно - двигун жере все, що можна: газ, бензин, масло і антифриз. Але машина не зовсім труп. 500 км проїхала, але роботи по ній море. Так само не завадило б чищення салону, ремонт грубки, ходовки, двері, що провисли. Усього не перерахувати. Але вибору немає, треба робити. Тим більше, мені це подобається…














