Так вийшло, що з 2011 року я залишився без машини. Оскількипотрібно було вибирати між автомобілем і житлом, то зрозуміло, щовибору особливо не було. На той момент у мене була Таврія. ПікапЗАЗ 1105 без будки.До цього ВАЗ 2106 і звичайна Таврія ЗАЗ 1102.Звичайно ж всі ці роки дуже не вистачало автомобіля, алематеріальне становище не дозволяло його придбати.
Поїздивши на вітчизняних авто, я вже не хотів такий автомобіль івважав, що краще ще рік-два потерпіти без машини, ніж їздити начому попало. Їздив і в цілому машинка мені подобалася.Приблизно за3000$ можна було знайти непоганий варіант.Іномарку за ці гроші вхорошому стані як мені здається знайти неможливо.Але я вирішивпочекати, і зібравши 5000$ став вибирати.Так як машина потрібна длясім'ї Вибирав я з таких варіантів:Пежо 407 SW 2.0 Hdi, Рено Лагуна2 1.9 дизель після рестайлінгу, Фольксваген Пассат В5 дизель, АудіА6С5 або А4 В6 1.9 дизель, БМВ 2з3 9 дизель, а також Мерседес С220.Найбільше мені подобалася Ауді А6С5 та Ауді А4В6. Але практично всідизельні версії з двигуном об'ємом 2.5 літра, внаслідок чого івитрата палива більша, і обслуговувати дорожче. Думав взяти здвигуном 1.9, але з таким двигуном їх дуже мало і за 5000-5500$вони в не дуже хорошому стані. БМВ 520 (320) теж за такі грошізнайти у хорошому стані важко, і по запчастинах дорогі. Пассат В6звичайно набагато краще, але цінник починається з 6000 $, а це низринку, відповідно і якість не дуже. Нормальний Volkswagen Пассат В6починається з 6500 $ і те, навіть за ці гроші там буде кузов зкорозією. Двигуни з насос-форсунками у Пассата явно програєнадійному дизелю 2.0 HDI із системою common rail Пежо 407, якийтакож ставився на Ford Mondeo та Вольво. Про Сітроен я вже неговорю. Загалом я все більше й більше дивився у бік 407. Хоча зіншого боку був стереотип із приводу французьких авто, та й знайоміговорили не бери Форд, Фіат та фсе французьке. І що цікаво ніхто зних французькими авто не володів і відповідно своєї думки не мав.Просто якийсь умовний Уася сказав шо французи гавно, та й усепідхопили. При тому, що цей Уасі теж не мав французького авто, івін теж "десь чув". Подивившись огляди на цей автомобіль (на іншітакож дивився), почитавши форуми, де пишуть реальні власники, я всебільше став розуміти, що мені потрібен саме цей автомобіль. Урезультаті я купив Пежо 407 SW 2008 року випуску c двигуном 2.0 HDIза 5400 $. Кузов повністю оцинкований, взагалі натяку на гнильнемає. Управляється дуже приємно, у повороти на швидкості входитьлегко і йде як по рейках. Задня підвіска незалежна та підрулююча.Керованість у неї це взагалі пісня, це просто кайф, хоча не знаю, може у мене таке відчуття після Таврії та ВАЗів, іншими іномаркамине володів і порівняти особливо нема з чим. Салон дуже зручний таприємний. Сидіння комбінована шкіра з електрорегулювання положення.Правда без підігріву, але думаю з часом поставити комплект ізАліекспрес. Торпеда обтягнута м'яким пластиком, у салоні нічого нескрипить. Загалом у салоні тихо під час руху. Бардачокпідігрівається або охолоджується, залежно від того, що включенокондиціонер або обігрів салону. Підрульове керування магнітолою.Магнітола правда читає тільки диски CD, але це можна вирішити, можна поставити AUX і Bluetooth. Двозонний клімат, електросклопідйомники, датчик світла, датчик дощу, ABS, ESP, ABD.Коробка 6-ступінчаста механіка, двигун HDI 2.0. За витратою:наїздив400 км, з них 170 у місті, бортовий комп'ютер показав 5.9 літра, але за відчуттями більше. Потім до 1000 км їздив у міському циклі, плюс зима і витрата по комп'ютеру показав 8, 9 літра при середнійшвидкості 15 км/година. Але за відчуттями близько 10 літрів.Машинка з цим двигуном дуже жвава і динамічна, і на обгонахдозволяє себе впевнено почувати. Загалом резюмуючи, за ці гроші явважаю, що це найкращий автомобіль за співвідношенням ціна-якістьна цей час. Повноцінний D клас із масою опцій за неповні 5, 5 тис.доларів.





