Це моя перша машина. Вибирати було важко, знань та досвіду булонебагато. Поки накопичували гроші, варіантом №1 був Citroen C4 наавтоматі. За той бюджет це був найцікавіший варіант. Екстер'єрі, незвичайний інтер'єр і хоч якісь ніштяки в комплектації типупідігріву сидінь. Потім бюджет став розширюватися і почав поглядатина такі варіанти як Mazda 3, Peugeot 407, Nissan Note, Honda Civic (хетчбек і седан), Seat Leon У бюджет плюс-мінус потрапляли машини2006-2008 років випуску. Приваблювала начинка та відгуки про їздовіякості, але через низький кліренс і довгі звіси вирішив неризикувати, та й машину вибирали так, щоб і дружина їздила, а їїлякали довгі седани, тому вона навідріз відмовлялася від Сівікаседана.
Ніссан Ноут дуже швидко відпав з дуже маленького багажника, йоготам по суті немає, потім дуже довго задивлявся на Хонду Сівікхетчбек, але дуже приваблював незвичайний футуристичний дизайн якзовні, так і та всередині. Саме чого такого і хотілося від машини.Та й комплектація дуже гарна. Крім інших мінусів цієї машинивирішальним для відмови стала роботизована коробка передач, на якувсі лаялися. Повноцінний гідротрансформатор з'явився на свіжиххетчбеках, а ті вже не вписувалися в бюджет. Мазда 3 хетчбек буладовгий час основним варіантом. Плюс-мінус – хороший варіант у моємубюджеті. З мінусів, про які всі писали, мене бентежили жорсткапідвіска і погана шумоізоляція. І ще трохи напружувало, що вкомпанії друзів вже були дві Мазди 3-йки, та й взагалі їх повномістом їздить, попсова вельми. А хотілося чогось більшіндивідуального, чогось, що ближче мені за духом. Саме таким здавсяПежо 308. Натрапив на нього випадково серед оголошень і він відразузапал у душу. Увагу привернув дизайн, особливо передок. Задздавався трохи незграбним, але потім уже звик. Ну і панорамний дах, звичайно ж, одразу зачепив. Було вирішено, що якщо брати цю модель, то тільки цією опцією. Почав читати огляди/обговрення. Всі хвалиливідмінну керованість, комфорт, хорошу шумоізоляцію (як для цьогокласу), якісне оздоблення салону та багату комплектацію у цьомубюджеті. Все це дуже привабило і було для мене перевагою порівняноз Маздою 3. З мінусів багато хто називав повільну/задумливу АКПП, але мене цей факт не бентежив. Порахував, що раз я не особливодосвідчений водій, то особливо ганяти не буду спочатку. Комфортважливіший. (насправді АКПП виявилося далеко не такою повільною, яксклалася думка щодо відгуків. Цілком передбачувана до того ж).Посидівши в салоні, зацінив зручність, м'який і дорогий на виглядматеріал торпеди, хромовані вставки, біла приладка. Після такогосалону сівбу в Тойоту Ауріс відразу ж відвернуло від дешевогоскрипучого пластику. У 308-го є якийсь особливий шарм. Як я ненамагався знайти ще варіанти для покупки серед інших машин, всездавалося просто нудним у порівнянні з Пежо і нічого неприваблювало. Пежо і саме 308-го. Ланцюг, що розтягується і т.Д.Але, перечитавши купу думок, зробив висновок, що у багатьох простоупереджене ставлення до цієї марки. Та й надійність німців таяпонців далеко не та, що була раніше. Ламаються тепер усі. Прямглобальна тенденція автовиробників робити «одноразові» машини, якідоживають лише до кінця гарантії. У результаті вирішив ризикнути іпісля недовгих пошуків став власником екземпляра 2008 року випускув комплектації Преміум і панорамним дахом як доп.
