Ще буквально рік тому і подумати не міг, що я колись станувласником француза, та чесно кажучи і зараз вимовляючи "мій Пежо"сам не усвідомлюю що це насправді так.
Їздив на пасаті і навіть не думав про зміну машини, але в одинмомент стрільнуло, і пасат був проданий, менше ніж за 2 дні.
На 307-му хетчбеку їздив друг, завдяки чому око трохи поверталося убік саме цієї моделі. За підсумком порваний салон, стерті кнопки іважелі кпп говорили про пробіг зовсім не заявленим у них115000-160000 + деякі нюанси по тех.Частині, та при фактичномуогляді якось не загорявся я тими машинами. Двох місяців лінивихпошуків, займатися покупкою і пошуком особливо часу не було, і ось, знайшов машину дуже далеко від будинку і це виявилася саме та самамашина, яку я представляв останні два місяці. Так, це 307 SarayWagon (SW) )))
Це Піжон з панорамою, світлим салоном, кліматом, двома літрами 140породистих скакунів. Приріст потужності 307-го після мертвих 75коней пасату просто колосальний.
Деякий досвід експлуатації я набув з володінням пасатом ісподіваюся всі задуми втілюватиму в нову машину, мінімум колгоспу імаксимум якісних доробок чекають на Піжона.
