Привіт!
Радий бачити тебе на моїй сторінці.
Спершу, кілька слів про мене особисто.
Звати мене Станіслав Сергійович, можна просто — Стас.
Народився я квітневим днем 90-го року в місті Дніпропетровську (україна). Вже тоді мене дуже цікавили автомобілі та все, що з нимипов'язано… Через деякий час я та моя родина переїхали жити доНімеччини, де я й проживаю до цього дня, працюю та навчаюсь вуніверситеті на інженера-будівельника.У 17 років я отримавводійські права і разом з ними мою першу машину, яка мені дісталасявід дідуся, це був Seat Toledo 1L, з мотором 1.8, 90 к.С. Надтобагато корозії на днищі.Пройшлося його продати за 300 євро наекспорт.Так що може хтось із форумчан на ньому зараз їздить :)
Через 3 місяці після продажу Seat я придбав Peugeout 106 XSI звагою близько 900 кг та потужністю 101 к.С. Дуже шутрий апарат, алеаж надто маленький. Крім того, попередній господар залив у радіатортільки воду, яка взимку природно замерзла і… Загалом далі самрозумієш. Але, на щастя, навесні мій Пежо ще завівся і я зміг йогобільш-менш нормально продати. Тепер я вже мав деякий досвід увиборі машин і справа залишалася за малим - знайти той автомобіль, який би відповідав усім моїм критеріям. Після 4 місяців пошуків язнайшов те, що шукав. 100 км від будинку в одному автосалоні стоялавона моя GREEN ARROW, Opel Vectra B, 1.6 16v, 97 р.В., з пробігом97 000 км. До мене мав один господар — 80-річний німецький дедон. Уній мене влаштовувало абсолютно все:ел.Склопідйомники, підігрівсидінь, автоматичний люк, загальний стан і т.Д. Тож рішення булоприйнято негайно та беззастережно. Так я став господарем цьогонадійного, комфортного автомобіля середнього класу, який мене радуєпо сьогоднішній день.
За 3 роки я вніс деякі зміни та модифікації в мій Опель.
Я буду вести свій бортовий журнал, де ти зможеш прочитати моюроботу над автомобілем. Гадаю, тобі буде цікаво. Ласкаво просимо! :)
