І так, стандартна історія: надивившись у дитинстві фільмів "Форсаж", вирішив, що виросту, обов'язково куплю собі круту тачку, ну типу Supra або Silvia. Але все пішло за стандартною схемою, і коли я пішов на роботу, взяв ціну грошей, зрозумів, що Супри мені не бачити. А якщо й бачити, то тільки в глибокій старості. Уявив цю картину: я весь у зморшках сідаю за кермо шикарної Супри, завожу мотор і вмираю від інфаркту. Ні, так не буде! До $5000.
Надивившись і наслухавшись, зрозумів, що жигулі — гавно, і в їхній бік дивитися не потрібно. E36 купе, канешноже, але вона була мертва: кузов гнилий, та й мотор вже дохлий. В останній момент мене відмовили у бік легендарної німецької марки Opel. Коли я переглянув всі варіанти старих Опелів, канешноже, зупинив свій вибір на Opel Calibra 2.0 Turbo. У регіоні таких немає, та й в Україні їх небагато залишилося. Жаль, дуже шкода, що Калібру випустили таким малим тиражем. Сподіваюся, що Opel ще випустить Калібру нових поколінь, адже авто було доволі цікаве.
Тоді була Vectra A, вирішив брати її, але переглянув багато варіантів, і все чимось мене відлякувало: то мотор гавно, то кузов гнилий. І тут зовсім випадково підвернулася Astra F в хорошому стані. І тут, за одну ніч роздумів, я скотився майже в самий низ автомобільної піраміди, і на ранок я вже був щасливим власником Opel Astra F.








