Збулася мрія ідіота:я власник сліпого автомобіля родом ізславних вісімдесятих. У машину закохався коли вперше побачив її вХаркові. Після цього довго пускав слини на оголошення в інтернеті, і після річної поїздки за бугор наважився:купуватиму.Купував вОдесі.Потом їхав до Харкова і від туди до Києва.Взагалі ніякихпроблем, крім "дороги" в Миколаївській облаті, яка представляєсобоюінше місиво з бетонних плит і строкатого асфальту з латками увигляді лежачих поліцейських., коли вже майже виїхав з цього пекладесь упав і почув дуже неприємне "дзинь". Коли приїхав звернувся домайстра, і там зразу стала зрозуміла причина того звуку:один знижніх витків лівої пружини наказав довго жити. Просто кігтямитримає дорогу... Ніколи не любив швидку їзду, але навіть мені булоприємно когось випередити чи обігнати на черговій прямі... В силумоїх габаритів салон зовсім не здався тісним, він просто обіймає івиходити вже не хочеться. Цьому ще сприяють і напівковші, в яких яз легкістю висидів кілька годин, поки їхав з міста в місто. Дужепорадували матеріали салону та дрібниці на кшталт регулятораяскравості підсвічування, або окремої смужки в торпеді з кількомаіндикаторами. Загалом від машини суто позитивні враження.
Планів небагато, за що хочу подякувати попереднім власникам іособливо Олегу, бо мені дісталася машина без типових болячок (рейкане тече, ручник працює, двигун перебраний і абсолютно чистий, кузовцілий) і просто у хорошому стані. Власне мені потрібно:-зробитизадню підвіску (замінити пружини, амортизатор, зачистити іпідварити посилення важеля (почав гнити), перевірити гумки, підшипники); - поміняти ремені та одну з прокладок;
-приколгоспити підкрилки ззаду, щоб узимку не забивався сніг;
-перефарбувати арки, бо фарба вже здибилася;
-приставити кліпси та заглушки, бо багажник зараз швидше схожий набрязкальце;
-може щось ще, по дрібниці типу відновлення дефлекторів всалоні.
Загалом, робитимемо, крити мануали, трохи їздити і радіти.
