Вибирав нове авто дуже довго. Розглядав Golf 6, Citroen С4, Honda Civic. У принципі всі три подобалися, і місця багато іпластик м'який, але щось у глибині душі відштовхувало. Бюджет бувдуже обмежений, а вище перераховані авто міг дозволити собі тількиз овочевими двигунами, не переставав шукати щось інше.Nissan нерозглядав взагалі - навіть у салон не заходив, думав та чим менетам здивувати можна., від нової Micra у мене блювотний рефлекс, X-Trail — дорого, Juke — для блондинок, які поки не ”заробили” наLexus RX.
Після того як салони в місті закінчилися, я зрозумів що залишивсяодин Nissan і неохоче зайшов на сайт, почав вдивлятися в технічніхарактеристики і моя увага привернула дві цифри 1.6 і 190 к.С.. Зтих пір всі мої дурні асоціації з Juke як рукою зняло і наступногодня я прилетів до салону на тест-драйв з надією що мені несподобається.
До походу в Nissan критерії щодо вибору авто були такі:
1) Передній привід
2) Ручна 6ступка (експлуатую авто 90% часу на трасі)
3) Не менше 130 к.С.
4) М'який пластик
5) Підлокітник
6) Багажник на 350-400 літрів
7) Незалежна підвіска ззаду
Відчинив двері – перше на що кинулася увага – матеріал сидінь, щосьновеньке, я такого ще не бачив (здається штучна замша називається), спробував сісти за кермо - не вліз, переді мною блондинкапримірялася і так задерла сидіння вгору що голова упиралася встелю. Відрегулював, сів – сидіння все, немає підлокітника, нікчемний пластик, дуже маленьке кермо – перші враження не дуже.Спроба сісти за собою теж нічого хорошого не призвела. Відкривбагажник - посміявся, у попередньої машини (Vectra C) бардачок бувбільше. Подумав, продовжувати екскурсію салоном немає сенсу, я неза цим прийшов.
Домовився про тест-драйв. Правда хотів на механіці, була тільки зваріатором — ну нічого, я і так не хочу купувати цю машину, це так, щоб заспокоїти свою цікавість. Завівся, стрілки тахометра іспідометра привітали мене в спортивному стилі, включив D і Sportрежим і покотився. Перше враження – нестерпно жорстка підвіска –для мене те, що треба. Пройшов змійку на 60км/годину - мінімальнікрени (як на високий автомобіль), чуйність і чіткість керма чудова, реакція движка на педаль - негайна. Менеджер сидить у шоці, мабуть, його так ще не катали на тест драйві. Виїхав на трасу перевіритирозгін, і навіть не зрозумів, як стрілка заповзла до 170 км/год. Подорозі назад в салон, я зрозумів що з нікчемним пластиком, безбагажника і місця для голови задніх пасажирів, посередньоюшумоізоляцією і не найкращим оглядом я жити зможу, а осьперспектива їздити на безликому овочевому седані, який можливо ікраще на папері ніж Juke була для мене немислимою. Після поверненняв салон, я взяв рахунок на передоплату і через 2 тижні ставщасливим власником білого SE Sport на ручці, про що через 5 місяціві 15000 пробігу жодного разу не пошкодував. Колір хотів або білий, або чорний. Білий був у наявності, довго не думав.
