Цей автомобіль я купував через півроку після покупки квартири. Більше не міг бути пішоходом, і на свій день народження я взяв кредит з розрахунком, що зможу повернути його за 11 місяців, сподіваючись, що через рік фінансове становище трохи зміцніє. Я планував продати цю машину і купити нову. Отже, це були всі критерії, з якими я поїхав на ринок і купив Кузьму.
Сказати, що я закохався в нього відразу на ринку, було б неправдою. Просто це був розумний вибір, оснований на ціні, авто під мій спосіб життя та році випуску. Я став помічати, що, коли я сідаю в седан представницького класу після високої (автобусної) посадки, відчуття сидіння на асфальті стало для мене дуже яскравим. Дивлячись на поряд припаркований свіжий спортивний седан, замість думки "ось на ньому б по автостраді дунути", з'явилося "тфу, пузотерка, як у неї тільки взимку у верхньому одязі засовуються". Повторюю, напевно, близькі багатьом кубиководам слова.
Що буде моїм наступним авто після куба, не можу сказати, але точно відзначу, що мій вибір тепер буде зовсім іншим. Володіння кубом відкрило для мене нову грань: суміщення зручності та простоти, зовнішньої мініатюрності та неймовірної місткості. І хоча цю машинку багатьом не подобається, нехай даішники гидливо відвертаються, а знайомі стверджують, що це аеродинамічне неподобство, я відчуваю себе дуже комфортно і повним ідей, таких же креативних, як і мій улюбленець.




















