Мрія всього життя. Шукав/вибирав дуже довго. Важливим бувкоричневий салон, випуск не пізніше 91г, і купа ще всяких дрібниць.Цікавила тільки оригінальна машина з рідною фарбою. За рік з лишкомпошуків траплялося всього 3-4 гідних авто, але все одно були нюанси— то рік не той, то двигун, то салон, то ще щось… Як тількиз'явилася ця машина у продажу, я побачивши її, одразу відчув, що цесаме моя машина, зателефонував, і мені сказали, що їм простіше усебе там в Одесі її продати, ніж чекати, поки я приїду черездень-два з Полтавської області, і сказали мені, щоб незасмучувався, якби вона була моя, то вона по-любому дісталася бмені.Я був у смутку, у депресії.Цілий тиждень.Безуспішно лопативсайти продажів, де все було, як раніше.І тут раптом увечеріподзвонив телефон.У них там виникли проблеми з тим, що покупець бувзнайомий знайомого, просив нікому не продавати.А в результатіприйшов уламувати на якусь розстрочку і т. Д. І він згадав промене, і про те, як сильно я хотів собі це авто, щоб любитийого)
> Ось так це пишнота з пробігом 28, 5тис і стало моїм.
Споконвічного господаря, який дуже любив цю машину, як тепер люблюя, вже немає в живих. Від щирого серця і душі хочу висловити подякута вічну пам'ять Вові Івакіну за те, що в 2020 році я зміг купитисобі майже новий москвич 91року. Моя мрія здійснилася!
