Попалася мені GD, в дуже хорошому стані. Була пригнана зНімеччини і забута на довгі роки. Україною не каталася. На одометрі190 тис. Км. По дорогах ЄС. Все в стоку, скрізь "завод", ніякого "колгоспу", одним словом "куля".Фактично я другий господар післяфрау яка придбала його в далекому 1989-му році за 30 тис дойчмарок))
У Німеччині було встановлено вебасто ( прогріває двигун і салон), взимку дуже корисна річ, перевірено.
Сидушки були в чохлах, тому напевно і збереглися в ідеальномустані.
Підвіска у gdшек не м'яка але і не жорстка Незважаючи на доситьневелику вагу, до 140-150 км/год дорогу мазда тримає добре, швидшев принципі не потрібно, та й їздити на такій швидкості безпечно унас не де є і мінуса як у будь-якого автомобіля, але враховуючи всіплюси вони просто мізерні.
Думаю з машиною мені гарненько пощастило, і при дбайливійексплуатації моя gdшка переживе не одне покоління автомобілів, томущо, скажу як типовий власник старенької іномарки "раніше робили насовість")), але в цьому якщо замислиться є частка правди ... Думаюті, хто володів старою, не вбитою іномаркою, після купівлі новоїпомічав, що якість вже не те. Надійним помічником))
> — значно покращена музика (магнітофон, динаміки у двері, динаміки ззаду, підсилювач, сабвуфер), шумоізоляція дверей.
— бі-ксенон
— ГБО
— виправлено незначні несправності
плани звичайно не наполеонівські, але все ж є:
— тонування
— підлога в багажнику
