Пригнав машину з іншої області. Купував у маленькому населеномупункті, де МРЕВ нагадує курник із злими пузатими працівниками. Всятягомотина з документами настільки забила голову і висушилиморально, що коли вже їхав машиною додому, все ще не усвідомлювавсвого щастя.
По ходу руху почав потихеньку остигати і звикати до автомобіля (моєї "машеньки"). Зрозумів що сиджу з задоволеною "пикою", щорозпливлася в посмішці і серце завмирає від думки, що я нарештіздійснив свою першу мрію!
