Доброго часу доби, любителі японського автопрому! Багато писати, напевно, не буду, але як піде.
Назбирав я нормальну суму грошей і вирішив купувати новий автомобіль (до цього їздив на батьківському Prado 120, 4.0, а потім на робочому бусику). Оскільки велику частину часу проводжу в місті, то потрібен був седан: надійний, комфортний і з діловим виглядом. Розглядав безліч різних варіантів, читав статті, відгуки, спілкувався з людьми з приводу тієї чи іншої машини.
Цей красень має доглянутий салон, кузовня вся ціла, пробіг 140 тис (скручений, природно). Думаю, моя, стопудово моя. Вибирати з моторів 3.5 було просто нічого, хорошу машину ніхто просто так не продає, а те, що на ринку висить, — це просто страх і жах.
Ну все, зважився, поїхав забрав. Їхав не по найкращій дорозі, але вже був дуже приємно здивований роботою підвіски і тиші в салоні. Сухий працює рівно, без ривків, під капотом цей табун коней все більше і більше провокує мене притиснути педаль у підлогу. Стримався, доїхав спокійно.
Ми тільки розпочали наше спільне холостяцьке життя з цим красенем, подивимося, що буде далі 😉.



















