Історія про моє авто.
У дитинстві довелося мені якось покататися на BMW 320. Авто булодесь 1985 року випуску.З того часу я захворів на «біхи».На коженНовий рік загадував бажання, щоб батько купив таке авто.Роки йшли, дитячі мрії розбилися про реальність буднів і про свою мрію забувдавно.
Та й Audi 100 C4 була не по кишені.Розглядав варіанти і по OpelOmega (87-90г), не один не сподобався.Saab 9000 - хороший, рідкісний, але дуже дорогий в обслуговуванні. Раз потрапив на FordScorpio 3.0 з повним приводом і автоматом, але стан його був більшніж обтяжливий. Lancia Thema 2.5TDS. Саму марку знав ще здитинства, бо схиблений на авто і в мене вдома ціла колекціяавтожурналів. Але про саму «Тему» мало знав. Взяв каталогавтомобілів 1993 випуску. Знайшов цей екземпляр, прочитав опис. М-мтак, начебто цікаве авто. «…Lancia Thema випускалася в дуже гарнійкомплектації - електросклопідйомники, кліматконтроль, багато версійкомплектувалися кондиціонером. Сидіння обшиті алькантарою -тканиною з імітацією замші або шкірою, не рідкість підігрів таелектропривод передніх сидінь. Майже з початку виробництва деталікузова оцинковувалися. Lancia Thema позиціонувалася на ринку якседан бізнес-класу. Це був один із найбільш комфортабельних тапросторих автомобілів того часу. Кузов автомобіля досі справляєприємне враження, багато хто лає автомобіль за "незграбний" дизайн, зовсім не замислюючись, що дизайн цей родом з початку 80-х роківминулого століття…» — те, що я прочитав про цей автомобіль.
< /
Зателефонував за оголошенням домовилися про зустріч, попередньодомовився з іншим продавцем про оглядини Авдей 80 «бочка», так бимовити перестрахував себе, раптом Лянча не сподобається, їхати тодалеко в інше місто.
>
І ось настав той день коли я її побачив. Як пам'ятаю це було 7серпня 2007 року. «Не погано… зовсім не погано… і салончикшикарний! Велика, могутня, красива! Беру! »
Довго я її не розглядав. Одразу впала в душу. Хочу її та й усе! Авдюху навіть не поїхав дивитися. Машину продавала баба. Відразуздивувався як вона мене залицялася. Говорила про принади тапереваги автомобіля, розповідала як вона її з Італії поромом везла... Що вона перша її господиня і т.Д. Але я її не чув і тупо бувзахоплений автомобілем. У думках я вже уявляв себе власником цьогоекземпляра. Другого дня переоформили машинку і мені віддали ключі! Тепер чекала дорога додому! І тут я почав розплачуватись за своюлегковажність! Дорогою додому я помітив купу косяків по машині…Тканина стелі так провисла, що лежала у мене на голові (дивно яктакого я не міг від початку помітити). Панель приладів взагалі непрацювала((( (склопідйомники і дзеркала теж... Жодна лампапідсвічування салону не горіла...). Мій як я міг купити її? ! Цяпідступна італійка зачарувала мене своїм чорним кольором, красивимиформами та великим розкішним салоном.
Чорний колір, велика база, багата комплектація, алькантара, червонедерево, кондиціонер, електропакет ... Блін тут навіть є підігрівдзеркал! Погано що нічого з цього не працює ((( Ну головне щоббуло, а відремонтувати ми) З того часу я покохав італійські авто іпочав вивчати історію «Теми». Відремонтував кнопки склопідйомників, поміняв тонування, відремонтував приладову дошку (запрацювавтахометр і спідометр), поміняв усі лампи в світильниках салону, поставив нову оптику і багато іншого. Взагалі привів у належнийвигляд. Вона мені сподобалася ще більше. Від їзди отримував лишезадоволення. Дуже гарне авто. Роботи над нею тривали ще десь рік.Поміняв усі ремені, фільтри, передні пружини та амортизатори, перевзув її повністю. Після такого ремонту покатався десь років 5.І тільки зараз вона у мене попросила ремонт елементів передньоїпідвіски та ГУРу. Поміняв пильовики, сальники, наконечники, стабілізатори, які напевно не змінювалися років уже 10. Поставивнову рейку. У планах поміняти задні стійки в зборі і повністюзмінити гальмівні диски з колодками. Взимку на Lancia не їжджу.Стоїть у гаражі та чекає сухої теплої погоди. Кузов у неїоцинкований. 22 роки машині, а на ній немає навіть і натяку наіржу. Багато разів чув що італійські авто не дуже якісні іламаються часто. Але моя ластівка доводить протилежне! Капризнатільки електроніка, вічно окислюються контакти, та й бортовий інодіякісь збої видає, ну а по механічній частині все працює якгодинник. Тільки-но іноді розхлинаю за недбалість попередніхвласників, ремонтуючи її. Єдиним мінусом є дорожнеча запчастин. Алея думаю купивши Audi або БМВ витрачав би не менше. У будь-якомувипадку, навіть дорогі деталі не псують мені настрій від їїволодіння. Дуже тішить самолюбство коли їдеш містом або стоїш настоянці і хтось підходить і уважно розглядає емблему намагаючисьзрозуміти що це за авто. Та й у місті лише дві такі машини!
