Ще з самого дитинства зароджувалася любов до великої, прохідної техніки. Батько, будучи військовим, катав мене на бойових танках і БТРах, на ГАЗ 66 та ЗІЛ 157. З моїм нездоровим інтересом до природи та заміських поїздок зав'язалася дружба з вітчизняним позашляховиком. На всі недоліки заплющуєш з усмішкою очі, коли ти колесиш на повному приводі по болотистих лісах, пробираєшся через мальовничі зарості, де ніколи не було сліду автомобіля, зустрічаєш зайчика, кабанчика, дику козочку… Що вже казати про свіже повітря, хрускіт шишок і гілочок під колесами, привалами з термосом і довгі світанки-захід сонця.
Січень 2011 - ПРОДАН



















