Моя друга машина, після копієчки 1976 року. З самарою менезв'язало щось невловиме відразу, ще в автосалоні. Коли тількипочала випускатися ця модель, в салоні був великий вибір квітівавто . Золотистий, сірий, білий... Усі вони стояли на передньомуплані і світилися, як відполірована бляха дембеля... Але мій поглядпривернула брудна, запилена, як виявилося потім, синя машинка, щостояла в куточку. За правилами автосалону, після цього терміну вониможуть виставляти її на продаж знову, і мій вибір зупинився саме наній. Після копійки, самара здалася мені просто мерсом за комфортомта іншими параметрами. Півроку я навіть не звертав уваги, що якатаюся без тонування і магнітофона =) Не довго думаючи - поставивсаб на півбагажника, хорошу голову і акустику. "ніколи не залишайтеголову в машині" - зарубав я собі на носі, після розтину машинипрямо під вікнами квартири. Після цього я вирішив затонити шибки, ана лобовуху кинути наклейку sparco, яка зі мною проїздила майже 5років = )
комінг сун …
