Скільки разів я була пасажиром у ній вже і не порахуєш, алезавжди вона мені подобалася своєю гарячою вдачею і неприборканимхарактером.
І в один осінній день мені протягнули ключі.
Почуття мої були змішаними начебто і радість і нерозуміння що вонатепер моя.
Сівба вперше за кермо я відразу зрозуміла що звикати ми будемодовго після Матрьошки мені все було по іншому не такі гальма не таквключаються швидкості загалом було важко.
Перші дні я їздила з черепашою швидкістю так як кобилка доситьжвава і я її якщо просто боялася.
І ось Приблизно через тиждень вона вирішила перевірити мене наміцність заглухнувши прямо на перехресті.Хм…однак.
Загалом додому мене притягнули до речі сказати це був мій першийдосвід їзди на росі але я напевно так боялася що водій що тягнувсказав що я як старий дід проїздив на росі стать життя поводиласяяк зайчик ага так точно приїхавши додому мої речі можна буловикручувати :)))
Загалом почалося наше примирення…
