Машина потрапила до мене у спадок від діда,
точніше цілий автопарк :москвичі, волги, ну і жигулі.
Саме вони мене і зацікавили.
У силу дурості хотілося пофарбувати в матовий колір, поставитивеликі диски, зрізати бампера і решітку радіатора як на Доджі.
Переривалися купи сайтів, навіть замовив гоночне кермо тасидіння.
Зараз згадую про це з усмішкою))
Зупинило мене не бажання батька зрізати бампера і
статтю на яку на випадково натрапив у просторах інтернету.
У ній описувався якийсь стиль "ресто" ... І мене понесло. Культуру, приходило розуміння що класика може виглядати круто і стильно, щонизька посадка прикрашає автомобіль.
І в цей момент було зроблено рішення робити
"ресто" проект.
Машина потрапила до мене в жахливому стані,
простоявши 3 роки на вулиці лакофарбове покриті стало матовим, двері майже згнили (на радість вдалося знайти двері в ідеальномустані і замінити), передок просів а ззаду був кліренс як у джипа, про роботу і мови не могло бути:зчеплення, гальма не працювали, навіть свічок з повітряним фільтром не було.Зроблено:Зроблено:> проведено кап-ремонт двигуна,
зварювальні роботи по кузову,
замінено всю проводку,
поставлено нивівські пружини (по — 2, 5 витка спереду, і -3ззаду),
відновлено задній диван,
встановлено 2 невеликих динаміка на місце одного рідного таавтомагнітола захована в бардачок (до покупки чого не будьолдскульного для відповідності з епохою), < br />
майже все що під капотом було замінено на нове або б.В. Та поїхатиу 2013 році на лоувіль.
доробити стокові диски до бажаного результату,
роботи по салону,
купівля нових дверних карт,
<
полірування та встановлення блискавок,
знайти блискавку на пороги,
перефарбування підкапотного простору,
придбання дрібничок
і ще багато багато всього)
